Ворог атакував об'єкти Нафтогазу в Харківській та Полтавській областях. Використав 35 ракет (більшість – балістичні) і 60 БпЛА, повідомили в національній акціонерній компанії. Частина об'єктів зазнала пошкоджень, зокрема критичних. Ліквідація наслідків триває.
"Цілеспрямований терор проти цивільних обʼєктів, які забезпечують видобуток та підготовку газу, що використовуються для забезпечення нормального життя людей. Жодного воєнного сенсу. Черговий прояв російської підлості, націлений виключно на те, щоб зірвати опалювальний сезон і позбавити нас можливості опалювати будинки українців взимку", – прокоментував голова правління НАК "Нафтогаз України" Сергій Корецький.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга звернувся до партнерів за допомогою через російську атаку по об'єктам газовидобування в Україні в ніч на 3 жовтня.
“Росія знову намагається використовувати холод як зброю у своїй геноцидній війні проти українського народу. Цей злочин підпадає під статтю II (c) Конвенції про геноцид. Ми закликаємо міжнародну спільноту діяти рішуче”, - написав Сибіга.
Подробиці – в новині.
Тим часом Генеральний штаб ЗСУ повідомляє, що станом на 22:00 3 жовтня відбулося 147 бойових зіткнень.
Найбільше - на Покровському (39) та Новопавлівському (21) напрямках.
Детальніше про оперативну обстановку станом на вечір 3 жовтня – в новині.
"Населені пункти Успенівка і Павлівка під контролем Сил оборони, просування немає", — заявив у коментарі Укрінформу речник угруповання військ "Схід" полковник Аркадій Радківський.
За атакою 3 жовтня на один з провідних російських нафтопереробних заводів “Орськнафтооргсинтез” стоїть ЦСО “А” Служби безпеки. Дрони подолали 1400 кілометрів та успішно його вразили, повідомили співрозмовники редакції в Силах оборони.
Розташований в Орську НПЗ має чотири установки первинної обробки нафти, його річна потужність – 6,6 млн тонн. НПЗ “Орськнафтооргсинтез” випускає близько 30 різновидів продукції: від автобензину до авіакеросину.
Більше інформації – в новині.
Після ракетного удару РФ по навчальному підрозділу в Гончарівському на Чернігівщині 24 вересня командування Сухопутних військ ЗСУ ухвалило рішення поетапно переміщувати особовий склад у інші регіони України для більш безпечного перебування та проведення занять, повідомили Суспільному у Командуванні Сухопутних військ ЗСУ.
Попри організовані заходи безпеки, внаслідок удару двома балістичними ракетами "Іскандер" сталися втрати серед військовослужбовців.
За цим фактом призначено спеціальне службове розслідування, яке має встановити обставини трагедії та відповідальних посадових осіб.
У командуванні наголосили, що особовий склад забезпечений укриттями на 100% та проходить постійні тренування дій під час "Повітряної тривоги" та інших загроз, а також навчання з надання першої медичної допомоги.
Росія здійснила прицільний удар FPV-дроном по цивільних на Донеччині. Унаслідок атаки загинув французький журналіст-фотограф Антоні Лаллікан, повідомила 4-та окрема важка механізована бригада.
Разом із Лалліканом на місці працював журналіст і фотограф видання Kyiv Independent, член Української асоціації професійних фотографів Григорій Іванченко. Він отримав поранення, його стан медики оцінюють як стабільний. Обидва журналісти були у бронежилетах із чіткими розпізнавальними знаками «PRESS». У бригаді наголосили, що російські військові вкотре порушили норми міжнародного гуманітарного права та навмисно атакують представників ЗМІ.
Глава розвідувального центру Сил оборони Естонії полковник Антс Ківісельг заявив, що взимку Росія, ймовірно, активізує атаки на критично важливу енергетичну інфраструктуру України, намагаючись завдати максимальних страждань цивільному населенню.
Особливу небезпеку, за його словами, становлять асиметричні дії російських військ проти українських атомних електростанцій.
"Мета цих дій — влаштувати масштабну диверсію та відволікти сили української влади й міжнародних партнерів, які надають допомогу. Наслідки великої ядерної аварії та регіонального радіоактивного зараження вимагали б мобілізації всіх внутрішніх ресурсів держави і призвели б до зупинки оборонних операцій. Ба більше, знадобилася б масштабна міжнародна гуманітарна допомога, доставка якої через ворожі дії Росії була б пов’язана з надзвичайно високим ризиком", — наголосив Ківісельг.
В Естонії підкреслили, що захист критичної інфраструктури та стабільна робота енергосистеми залишаються одним із головних викликів для України та її союзників у зимовий період.
Найповніша картина сьогоднішнього дня - на нашому сайті.
Тримаймося!