Головний архітектор Києва: зелена зона за Генпланом лишається зеленою, навіть якщо там асфальт

Якщо Генплан визначає територію як зелену зону, вона залишається нею, навіть якщо сьогодні там вкладений асфальт. Про це в інтерв’ю «Хмарочосу» заявив головний архітектор Києва Олександр Свистунов.
За його словами, містобудівна документація, цільове призначення ділянки й фактична ситуація на місці не завжди збігаються. Проте головний архітектор наголосив: «Сьогоднішній асфальт не змінює того, що за документом вищого рівня ця територія визначена як зелена зона».
Про сквер Тичини на Березняках, де зводять 26-поверхівку, Свистунов сказав, що частина ділянки передбачена під житлову забудову, а частина лежить у зеленій зоні. Він пояснив: «Якщо ти проєктуєш, ти не маєш права забудовувати зелену зону». Водночас містобудівні умови там, за його словами, видали відповідно до законодавства. Правову оцінку мають дати ДІАМ і правоохоронні органи.
Щодо Солом’янського парку головний архітектор посилається на детальний план території (ДПТ), який Київрада затвердила у 2015 році. Саме на його підставі забудовнику видали містобудівні умови. Встановлювати межі парку департамент, за словами Свистунова, не уповноважений. Як писав «Хмарочос» у 2023 році, документи забудови там суперечили ДПТ, а сам ДПТ суперечив Генплану.
У Літературному сквері на Гончара предметом спору, за словами Свистунова, є зокрема заїзд до будівлі через територію скверу. Межі скверу місто почало визначати після петиції 2024 року. Проте станом на літо 2026 року всю спірну територію за ним не закріпили.
Восени 2025 року активісти Березняків заявляли, що землю передали у приватну власність, хоча за Генпланом вона має статус зеленої зони. У Stolitsa Group відповідали, що ділянка у власності юридичних осіб із 2007 року, а компанія придбала її у 2012 році.
Публікація створена «в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії.
За зміст цієї публікації відповідає виключно Хмарочос. Цей матеріал жодним чином не може вважатися таким, що відображає позицію IWPR та Уряду Норвегії.