У ніч з 27 на 28 червня 1996 року Верховна Рада ухвалила фінальний варіант Конституції України. Важливо зазначити, що документ був схвалений двома третина голосів депутатського корпусу. В Конституції 1996 року зазначалася сильна президентська влада, гарантувалися права приватної власності, була затверджена державна символіка, українська мова була визнана єдиною державною, а Крим мав статус автономної республіки в складі України.
Відтоді українці відзначають День Конституції, Головного закону країни, свято, яке поклало початок забезпеченню прав та обов’язків громадян, а також суверенітету та територіальної цілісності нашої держави. Хоча усі ці роки Головний закон держави влади намагається обійти і використати для своїх інтересів.
Конституція має свою історію та важкий шлях, який пройшов український народ для її створення. Вона бере свій початок ще у 1710 році, коли Пилип Орлик створив документ під назвою “Пакти і Конституції прав та вольностей Війська Запорозького”.
Цей документ вважається однією з перших Конституцій в Європі та відіграє велике значення в історії Українського народу. У документі Пилипа Орлика владу було поділено на три гілки – законодавчу, виконавчу та судову. Крім цього влада була дещо обмежена, а ось інтереси та права козаків ставали на перший план. З того часу влада вперто повертала свої привілеї і продовжує не помічати і не виконувати основні вимоги Конституції щодо прав народу.
День Конституції в Україні має стати днем повноцінної ревізії спроможності влади щодо забезпечення її безпосередньої реалізації. Це день, коли можновладці, яким довірили управління державою, првинні засвідчити, що Головний закон став єдиним для кожного громадянина.
Особливо для чиновників та депутатів, які постійно намагаються замінити Конституцію підзаконними актами і поставити свої інтереси вище інтересів народу, якому належить влада та всі ресурси в Україні і гарантуються не лише обов’язки, але й права та свободи.
День Конституції – це привід для того, щоб перечитати кожну її статтю і переконати суспільсто що законопослушність це святе і недоторкане для всіх: від для гаранта – до сільського стрости.
Ми маємо справедливу Конституцію і мусимо її захищати від лукавства та нещирості народних слуг. Так само, як захищаємо нашу країну від ворожої агресії.