Господиня з Полісся творить сирну магію: як любов до сиру стала справою життя (фото)
Коли на ринку покупці бачать її продукцію, багато хто вже знає, по що прийшов. Одні шукають улюблену косичку, інші – сулугуні чи качоту, хтось бере домашнє масло або сметану. А ще зовсім недавно сама Оксана Черевко із Залізниці навіть не думала, що захопиться сироварінням настільки, що не зможе без нього уявити свого життя.
Про це пише «Нове життя».
А почалося все з перегляду відеороликів в інтернеті.
«Я просто дуже люблю сир. Тому загорілася ідеєю навчитися готувати різні його види. Для цього довго дивилася відео, читала рецепти й одного дня просто наважилася. Спочатку готувала для себе, а згодом почала робити й на продаж», – пригадує жінка.
З її слів, перші спроби були далекими від ідеалу. Не все виходило так, як хотілося. Проте невдачі не стали приводом опустити руки. Навпаки – вони додали бажання вчитися й удосконалювати свою майстерність.
Нині з молока однієї корови Оксана Володимирівна виготовляє цілий асортимент продукції: рикоту, качоту, вершкові сири, твердий сир, сулугуні, сирні косички, бринзу, адигейський сир, сирні рулети із зеленню, масло, домашню сметану, кисломолочний сир і згущене молоко. А для своєї родини ще й готує фруктові йогурти.
За словами господині, кожен сир має свої особливості. Одні можна куштувати майже відразу після приготування, інші потребують кількох днів дозрівання. Саме очікування, зізнається вона, є чи не найважчою частиною роботи.
«Найцікавіше – дочекатися моменту, коли сир уже можна розрізати і пробувати. Дуже хочеться побачити, яким він вийшов. А якщо має дозрівати кілька днів, то доводиться буквально стримувати себе, щоб не заглядати до нього щодня», – усміхається Оксана Черевко.
Домашнє сироваріння потребує не лише знань, а й великого терпіння. Особливо влітку, коли спека може звести нанівець усі старання. Молоко потрібно правильно зберігати, постійно охолоджувати, уважно стежити за температурою. Саме з таких, на перший погляд, непомітних дрібниць і народжується якісний домашній сир.
«Щоб вийшов смачний сир, потрібні терпіння, молоко і трішки часу», – з усмішкою говорить співрозмовниця.
Найкращою оцінкою своєї праці вона вважає не похвалу, а покупців, які повертаються знову. Одні приходять щотижня, інші приводять знайомих, дехто спеціально купує її продукцію для дітей, адже цінує натуральність і домашній смак.
Попри втому й щоденні клопоти, жінка не полишає своє заняття. Вона вже замовила нові форми та закваски і планує навчитися виготовляти витримані сири, які дозрівають пів року, а інколи й цілий рік.
Тим, хто лише задумується над домашнім сироварінням, наша землячка радить не боятися перших невдач.
«Треба просто наважитися. Не вийде з першого разу –вийде з другого. Головне – пробувати», – радить Оксана Черевко.
Мабуть, саме в цих простих словах і криється головний секрет її сирів. Не в особливих рецептах і не в рідкісних заквасках. А в любові до своєї справи, яка вчить експериментувати, удосконалюватися і щиро радіти кожній новій сирній продукції, що вдалася.
Автор Алла ФЕСИК
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: