Грамофон, який колись був розкішшю: який раритет зберігають у музеї Шепетівки

В експозиції Музею пропаганди, що в місті Шепетівці, зберігається старий грамофон. Попередник програвачів ХХ століття, який вже заслужено отримав почесне звання технічного антикваріату.

Найпершими і найдавнішими зразками пристроїв з відтворення звуку були фонографи і музичні шкатулки ХІХ століття. Якість відтворення звуку в них була вкрай низькою, але для тих часів це був технологічний прорив і новинка.

Перший такий апарат було успішно випробувано і випущено в США у 1887 році. Творцем грамофону став Еміль Берлінгер.

«Грамофон з експозиції музею має дерев’яний корпус і металеву трубу, зроблену з міді, або латуні. Пружина пристрою зводилася з допомогою ручки. Корпус пристрою не лакований, тому це явно був дешевший варіант. Але це не означає, що він був дешевим. В той час подібна річ була статусною, тож придбати її пересічний селянин чи робітник, явно не могли», — розповіли у Музеї пропаганди.

Грамофони стояли у салонах, ресторанах, будинках купців і заможних дворян. Пізніше, в 1920 — 1930 рр. вони стали значно дешевшими і доступнішими для людей.

Грамофон продовжили вдосконалювати протягом всього ХХ століття. З появою пружинного двигуна слухати музику стало приємніше, звук став гучнішим і чіткішим. Платівки робилися спочатку з металу, найчастіше цинку. Потім з ебоніту, сумішей смоли і глини, тощо. Зараз їх виготовляють з вінілу. Вінтажні програвачі і вінілові платівки досі є предметом гордості меломанів та колекціонерів предметів музичного мистецтва.