Громади Львівщини можуть недоотримати до 1,5 млрд грн: що зміниться через ПДФО
Громадам Львівщини може забракнути коштів на дороги та інші інфраструктурні проєкти, якщо їхню частку податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) зменшать із 64% до 60%. За оцінкою директора департаменту економічної політики Львівської ОВА Вадима Табакери, у 2027 році місцеві бюджети області можуть недоотримати від 1 до 1,5 мільярда гривень. Зміни передбачені у проєкті державного бюджету, але їх ще не ухвалили.
Натомість уряд пропонує надавати громадам цільову субвенцію на компенсацію різниці в тарифах — кошти, які можна буде витратити саме на покриття різниці між вартістю комунальних послуг та тарифами для споживачів. Спрямувати їх, наприклад, на ремонт дороги громада не зможе. Журналісти «Львівської мануфактури новин» з’ясували, як запропоновані зміни можуть позначитися на бюджетах Львівщини та до чого готуються у Новояворівській громаді.
Що таке ПДФО і чому це стосується мешканців?
ПДФО — це податок на доходи фізичних осіб, який, зокрема, утримують з офіційної зарплати. Частина цього податку надходить до бюджету громади.
Запропоновані зміни стосуються розподілу податку між бюджетами. Простими словами: зі 100 гривень ПДФО, які розподіляють за цим правилом, громаді залишатимуть 60 гривень замість 64.
Ці надходження допомагають громадам утримувати дитячі садки, ремонтувати дороги та школи, освітлювати вулиці й фінансувати місцеві програми. Якщо коштів стане менше, громадам доведеться переглядати видатки або шукати додаткове фінансування.
У Новояворівську розраховують на гранти
Міський голова Новояворівська Володимир Мацелюх оцінює можливе скорочення надходжень приблизно у 20 мільйонів гривень. За його словами, громада вже відчула наслідки вилучення «військового» ПДФО. Якщо її доходи знову зменшаться, для реалізації проєктів шукатимуть гранти та підтримку держави.
«Мова йде про декілька десятків мільйонів гривень, які недоотримає Новояворівська громада — десь у межах 20 мільйонів… Усі свої великі проєкти ми поставимо на паузу. Будемо розраховувати лише на грантові кошти та субвенції з державного бюджету, якщо вони будуть. Будівництво доріг, якісь невеликі інфраструктурні проєкти — про це можна забути. Головне завдання зараз — не знизити соціальні стандарти для вчителів, вихователів та інших бюджетників», — каже Володимир Мацелюх.
Чому громади хочуть зберегти 64% ПДФО?
Економічний експерт Степан Куйбіда пояснює: додаткову частку ПДФО громадам свого часу надали для покриття різниці в тарифах. Він підтримує збереження нинішнього розподілу податку.
«Останні роки ми жили в парадигмі 64% — ці додаткові 4% свого часу надали саме для того, щоб покривати різницю в тарифах між економічно обґрунтованою вартістю комунальних послуг і тарифами для населення. Втрату такого обсягу коштів (з урахуванням вилучення «військового» ПДФО та реверсу) не компенсує в повній мірі ніщо. Але я є чітким прихильником того, що 64% ПДФО мало б залишатися в громадах. Це певний компроміс, досягнутий між регіонами та центральною владою. Водночас не варто фаталізувати процес: більшість громад після реформи 2019–2020 років суттєво зміцніли, і крім видатків на утримання вони все одно зберігають певний ресурс для розвитку», — розповідає Степан Куйбіда.
Скільки можуть недоотримати громади Львівщини?
За попередніми розрахунками, які навів Вадим Табакера, директор департаменту економічної політики ЛОВА, найбільше коштів у разі ухвалення змін недоотримає Львівська громада — близько 800 мільйонів гривень. Проте для менших громад навіть значно скромніші суми можуть бути відчутними.
«Вилучення 4% ПДФО в абсолютних цифрах означає від 1 до 1,5 мільярда гривень втрат для зведеного бюджету Львівщини у наступному році. Найбільше в абсолютних цифрах втратить Львівська громада — за орієнтовними підрахунками, це близько 800 мільйонів гривень. Проте якщо говорити про частку ПДФО у доходах, то для менших громад це набагато критичніше. Наприклад, у Славській громаді ПДФО складає 89% усіх надходжень. Втрата 4% для них — це мінус 35 мільйонів гривень, що для громади зі скромнішим ресурсом є дуже суттєвим. Так само це буде відчутно і критично для Дрогобицької, Стрийської та загалом для будь-яких інших громад області».
Чому субвенція не замінює ПДФО?
Різниця — у можливості розпоряджатися коштами. Вадим Табакера пояснює це на прикладі енергозбереження: якщо громада скорочує витрати на енергоносії, заощаджені власні надходження може спрямувати на інші потреби. Цільова субвенція такого вибору не дає.
«Заміна 4% ПДФО на цільову субвенцію позбавляє громади стимулу впроваджувати енергоефективні проєкти. Раніше громада могла зекономити на енергоносіях за рахунок енергозбереження, а вивільнені кошти спрямувати на інші розвиткові проєкти. Цільова ж субвенція позбавляє місцеве самоврядування такої гнучкості та мотивації економити».
За словами посадовця, оскільки частка у 64% була тимчасовою, громадам варто вже зараз готуватися до можливого скорочення надходжень. Зокрема, шукати додаткові доходи від податків на землю й нерухомість та земельних аукціонів.
Наразі йдеться про попередні оцінки: остаточний розподіл ПДФО залежатиме від того, які норми ухвалять у державному бюджеті на 2027 рік.
