Аби медіа та журналісти отримували максимально повні відповіді на інформаційні запити, важливо не лише правильно їх формулювати, а й робити їх розширеними та юридично обґрунтованими.
На цьому наголосив медіаюрист Олександр Бурмагін під час воркшопу “Як журналісту захистити свої права: практика та алгоритми дій”, організованого регіональним хабом Інституту масової інформації «Медіабаза Чернігів» спільно з ГО “Чернігівський громадський комітет захисту прав людини”.
Експерт зазначив, що журналістам варто уникати шаблонних формулювань і замінювати їх нестандартними, детально прописаними запитами з посиланням на норми законодавства. Особливо важливо пояснювати суспільну значущість запитуваної інформації — тоді органам влади значно складніше аргументовано відмовити у відповіді.
За словами Бурмагіна, чимало чиновників сьогодні відмовляють журналістам, посилаючись на воєнний стан. Однак це є незаконним, якщо інформація не належить до категорій з обмеженим доступом. Перед тим як відмовити, орган влади зобов’язаний застосувати трискладовий тест, чітко обґрунтувавши:
· яку саме шкоду може завдати оприлюднення;
· чи є ризик істотним;
· чи переважає ризик суспільний інтерес.
Інформація, згідно із законом, поділяється на таємну, службову та конфіденційну. Якщо журналіст запитує саме таку інформацію, посадовці повинні у відповіді детально пояснити причини обмеження доступу. Формальна відмова — протизаконна.
Юрист нагадав, що в указі Головнокомандувача №73 міститься вичерпний перелік даних, які під час війни не можна розголошувати. Всі інші відомості підлягають наданню у відповідь на інформаційні запити, і правила доступу в цьому аспекті аналогічні мирному часу.
Також Бурмагін порадив журналістам:
· подавати запити на юридичну особу (міську раду, військову адміністрацію), а не конкретну посадову особу;
· уникати великих «довгих» запитів — оптимально ставити до трьох чітких питань;
· за можливості просити конкретні документи, а не описову інформацію (наприклад, рішення сесій з додатками, фінзвітність, штатні розписи тощо).
У разі необґрунтованої відмови експерт радить журналістам без вагань подавати скарги до Уповноваженого з прав людини, або звертатися до суду. Навіть якщо справа здається незначною, вона може створити прецедент і допомогти іншим редакціям.
Нагадаємо, Медіабази — це мережа регіональних хабів для журналістів, які Інститут масової інформації створив восени 2022 року для підтримки роботи незалежних медійників в умовах повномасштабної війни Росії проти України. У медіабазах медійники можуть безоплатно отримати захисне обладнання, пройти тренінги, попрацювати зі світлом й інтернетом тощо.
Діяльність здійснюється в рамках проєкту “The Bar and local media: building synergy for the Freedom of Speech”, який реалізує Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги у співпраці з ГО “Чернігівський громадський комітет захисту прав людини” завдяки підтримці Міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів.