Читаю коментарі під фото Алли Пугачової й справді не розумію, невже ми настільки втратили людяність? «Стара», «страшна», «нехай сидить удома»… Невже саме це ми хочемо сказати людині, яка прожила довге життя? Старість – це не ганьба і не привід для насмішок. Це те, що, якщо Бог дасть, чекає кожного з нас. Алла Пугачова побудувала велику кар’єру, пережила безліч випробувань, а нещодавно ще й зізналася, що після важкої травми чотири місяці не могла ходити. Замість співчуття вона отримала хвилю образ через свій вік і зовнішність. Мені здається, що людину потрібно оцінювати не за кількістю зморшок, а за тим, що вона залишила після себе, скільки добра зробила і скільки сердець торкнулася. Бо колись і ми будемо старшими. І тоді дуже хотітиметься, щоб нас поважали не за молоде обличчя, а за прожите життя…