Хлопчик закидав камінням чуже авто — витівка обернулася для матері судом і виплатою 34 тисяч гривень

Звичайна на перший погляд дитяча витівка закінчилася судовим спором і стягненням десятків тисяч гривень. У Старокостянтинові хлопчик, кидаючи щебінь, пошкодив припаркований Peugeot — на кузові залишилися численні сколи, постраждало й лобове скло. Власниця автомобіля звернулася до суду з вимогою про відшкодування збитків, а відповідати за шкоду довелося матері дитини.

Хмельницький апеляційний суд перевірив, чи справді було доведено, хто саме пошкодив автомобіль, чи могли дефекти виникнути під час звичайної експлуатації машини та за яких умов батьки несуть відповідальність за шкоду, завдану малолітньою дитиною.

Як було пошкоджено автомобіль

За матеріалами справи №683/3464/25, 1 липня 2025 року близько 14:00 у Старокостянтинові малолітній хлопчик кидав щебінь і пошкодив припаркований поблизу будинку автомобіль Peugeot 308 SW, який належав позивачці.

Пошкодження отримали лакофарбове покриття кузова та лобове скло.

Наступного дня власниця автомобіля звернулася до поліції. За результатами перевірки правоохоронці встановили, що невідомий на той момент хлопчик приблизно восьми років кидав щебінь у машину. Зі слів сусіда, це була дитина, яка гостювала у мешканців сусіднього будинку.

Водночас поліція повідомила, що ознак кримінального чи адміністративного правопорушення у події не встановлено.

Експерти оцінили збитки майже у 30 тисяч грн

У серпні 2025 року автомобіль оглянули в межах транспортно-товарознавчого дослідження.

Під час огляду було зафіксовано пошкодження фарбування капота, численні сколи, пошкодження лобового скла, зокрема два сколи та тріщини, а також пошкодження передніх лівих дверей і захисного молдингу.

За висновком експерта, вартість матеріального збитку, завданого власниці автомобіля, становила 29 150,97 грн.

За проведення експертизи вона також сплатила 4 300 грн.

Власниця авто пішла до суду

Позивачка просила стягнути з матері малолітнього хлопчика 29 150,51 грн матеріальної шкоди та 15 000 грн моральної шкоди.

Вона зазначала, що через пошкодження автомобіль утратив товарний вигляд, його вартість зменшилася, а ситуація спричинила їй нервові переживання та позначилася на самопочутті.

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області частково задовольнив позов.

З матері хлопчика на користь власниці автомобіля суд постановив стягнути:

• 29 150 грн матеріальної шкоди;
• 5 000 грн моральної шкоди.

Також суд вирішив питання про судові витрати.

Мати хлопчика оскаржила рішення

В апеляційній скарзі відповідачка просила скасувати рішення районного суду та повністю відмовити у позові.

Вона наполягала, що суд першої інстанції не встановив належними доказами, що автомобіль пошкодив саме її син.

Зокрема, мати звертала увагу, що позивачка не зафіксувала на автомобілі щебінь, пісок чи інші предмети, якими могли бути спричинені пошкодження, а до поліції звернулася не одразу, а наступного дня.

Також відповідачка вважала, що жоден зі свідків належним чином не підтвердив обставин, викладених у позові, а батьки власниці автомобіля як її родичі були зацікавленими у результатах справи.

Окремо мати дитини заперечувала висновок про те, що пошкодження не могли виникнути під час звичайної експлуатації автомобіля. Вона посилалася на вік машини, її пробіг та стан дорожнього покриття.

Очевидець підтвердив, що каміння кидав саме хлопчик

Апеляційний суд погодився з оцінкою доказів, яку дав районний суд.

Один зі свідків, який був очевидцем події, повідомив у суді, що бачив, як малолітній син відповідачки кидав каміння та пошкодив автомобіль позивачки.

За його словами, про побачене він одразу розповів бабусі хлопчика та батькові власниці автомобіля.

Інші допитані у справі свідки також підтвердили, що отримували інформацію про пошкодження машини саме цією дитиною.

Аргумент про те, що батьки позивачки були зацікавленими особами, апеляційний суд відхилив, оскільки їхні показання узгоджувалися з іншими доказами у справі.

Суд перевірив і версію про пошкодження під час експлуатації

Одним із аргументів апеляції було те, що сколи та інші дефекти могли виникнути не від каміння, а внаслідок звичайного користування автомобілем.

Однак суд врахував показання майстра, який ремонтував Peugeot на початку 2025 року.

Він пояснив, що під час ремонту зачищав іржу, шпаклював, фарбував і полірував частину кузова. Передні крила та капот не фарбували, оскільки вони не мали пошкоджень.

За його словами, після завершення ремонту на автомобілі не було сколів чи інших пошкоджень лакофарбового покриття.

Коли майстер оглянув автомобіль після події у липні 2025 року, то побачив численні нові дефекти. Частина сколів була досить глибокою і, за його поясненнями, могла виникнути внаслідок удару камінням.

Крім того, майстер зазначив, що дрібних пошкоджень було надто багато, аби вони могли утворитися лише через експлуатацію машини протягом періоду з березня до липня 2025 року.

Чому звернення до поліції наступного дня не стало проблемою

Апеляційний суд не погодився і з доводом про те, що власниця автомобіля звернулася до правоохоронців лише наступного дня після інциденту.

Суд зазначив, що під час звернення вона повідомила дату і час події, механізм пошкодження автомобіля та особу, яка його пошкодила.

При цьому чинне законодавство не встановлює часових обмежень для звернення із повідомленнями про кримінальні правопорушення чи інші події.

Тому сам по собі факт звернення до поліції наступного дня не спростовував обставин, на які посилалася позивачка.

Хто відповідає за шкоду, заподіяну малолітньою дитиною

Ключове значення у справі мала стаття 1178 Цивільного кодексу України.

Вона передбачає, що шкода, завдана малолітньою особою, тобто дитиною, яка не досягла 14 років, відшкодовується її батьками, усиновлювачами, опікуном або іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання дитини.

Водночас батьки або інші відповідальні особи можуть бути звільнені від такого обов’язку, якщо доведуть, що завдана шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення від здійснення виховання та нагляду за малолітньою дитиною.

Апеляційний суд також нагадав загальні правила відповідальності за заподіяну шкоду.

Для виникнення деліктної відповідальності мають бути встановлені:

• протиправна поведінка;
• наявність шкоди;
• причинно-наслідковий зв’язок між поведінкою та шкодою;
• вина.

При цьому позивач повинен довести наявність і розмір шкоди, протиправність поведінки та причинний зв’язок між цією поведінкою і заподіяними збитками.

Натомість відповідач повинен довести відсутність своєї вини.

Як підкреслив суд, у деліктних правовідносинах цивільне законодавство передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Якщо вона не спростована під час розгляду справи, це є юридичною підставою для висновку про наявність вини.

Чому суд поклав відповідальність на матір

Апеляційний суд дійшов висновку, що позивачка довела факт заподіяння шкоди автомобілю, її розмір та причинно-наслідковий зв’язок між діями малолітнього хлопчика й пошкодженнями машини.

Зокрема, це підтверджувалося показаннями очевидця, іншими свідченнями, матеріалами перевірки поліції, актом огляду транспортного засобу та висновком експерта.

Натомість мати хлопчика не довела відсутності своєї вини у розумінні статті 1178 ЦК України.

Як зазначив апеляційний суд, вона не навела доводів, які давали б підстави вважати, що сумлінно здійснювала батьківські обов’язки щодо нагляду за сином, а заподіяна ним шкода не була наслідком несумлінного здійснення такого нагляду.

Що суд вирішив щодо моральної шкоди

Суд першої інстанції визначив розмір моральної шкоди у 5 000 грн, хоча позивачка просила стягнути 15 000 грн.

Апеляційний суд погодився з таким розміром.

Суд врахував характер правопорушення, характер і обсяг моральних страждань позивачки, а також засади розумності, виваженості та справедливості.

Яке остаточне рішення ухвалив апеляційний суд

Хмельницький апеляційний суд дійшов висновку, що районний суд правильно встановив обставини справи, належно оцінив докази та правильно застосував норми матеріального і процесуального права.

Тому апеляційну скаргу матері дитини залишили без задоволення, а рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 11 червня 2026 року — без змін.

Таким чином, з матері малолітнього хлопчика підлягає стягненню 29 150 грн матеріальної та 5 000 грн моральної шкоди.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.