«Хочеться відпочити, зібратися з думками й повернутися до реабілітації діток», – бойовий медик зі сталевої сотки
21-04-2025 08:11

Леонід з позивним Чех родом із Ківерців, що на Волині. Чоловік служить на посаді старшого бойового медика стрілецької роти стрілецького батальйону 100-ї омбр.
У війську – з початку повномасштабного вторгнення, щоправда, до ЗСУ потрапив не одразу, пишуть на сторінці бригади у Фейсбуці.
«Прийшов 24 числа, але мені відмовили, мовляв, молодий ще, та й бойового досвіду немає. Наступного дня я прийшов знову з рапортом на ім’я очільника місцевого ТЦК і 26 лютого вже був у військовій частині», – пригадує Леонід.
Здобуття першого бойового досвіду не змусило себе довго чекати. Вже на початку березня підрозділ Чеха вирушив на Київщину, де і прийняв перший бій із загарбниками.
«Спекотно там було», – коротко розповідає Леонід.
Згодом чоловіка перевели на посаду, де, на думку командування, Чех міг бути кориснішим – бойовий медик підрозділу. «У мене є медична освіта та досвід роботи: в цивільному житті я працював у реабілітаційному центрі для дітей із ДЦП, тож на пропозицію стати на нову посаду погодився без вагань», – стверджує Чех.
Читати ще: «Вчасно виявлений ворог – це запорука збереження життів наших піхотинців», – воїн сталевої сотки на псевдо Алмаз
У свої 27 років, окрім оборони підступів до столиці, Леонід також має досвід боротьби з ворогом у Серебрянському лісі, Очеретиному та Торецьку, де разом із побратимами виконує бойові завдання нині. «Найважче в моїй роботі зараз – це евакуація поранених, оскільки ми перебуваємо на дуже важкій ділянці фронту, тож нерідко доводиться вивозити 300-х під обстрілами», – розповідає Чех.
Попри втому, Леонід не втрачає мотивації, вірить у нашу Перемогу та навіть має плани на «після війни».
«Хочеться відпочити, зібратися з думками й повернутися до реабілітації діток», – каже Леонід.
У війську – з початку повномасштабного вторгнення, щоправда, до ЗСУ потрапив не одразу, пишуть на сторінці бригади у Фейсбуці.
«Прийшов 24 числа, але мені відмовили, мовляв, молодий ще, та й бойового досвіду немає. Наступного дня я прийшов знову з рапортом на ім’я очільника місцевого ТЦК і 26 лютого вже був у військовій частині», – пригадує Леонід.
Здобуття першого бойового досвіду не змусило себе довго чекати. Вже на початку березня підрозділ Чеха вирушив на Київщину, де і прийняв перший бій із загарбниками.
«Спекотно там було», – коротко розповідає Леонід.
Згодом чоловіка перевели на посаду, де, на думку командування, Чех міг бути кориснішим – бойовий медик підрозділу. «У мене є медична освіта та досвід роботи: в цивільному житті я працював у реабілітаційному центрі для дітей із ДЦП, тож на пропозицію стати на нову посаду погодився без вагань», – стверджує Чех.
Читати ще: «Вчасно виявлений ворог – це запорука збереження життів наших піхотинців», – воїн сталевої сотки на псевдо Алмаз
У свої 27 років, окрім оборони підступів до столиці, Леонід також має досвід боротьби з ворогом у Серебрянському лісі, Очеретиному та Торецьку, де разом із побратимами виконує бойові завдання нині. «Найважче в моїй роботі зараз – це евакуація поранених, оскільки ми перебуваємо на дуже важкій ділянці фронту, тож нерідко доводиться вивозити 300-х під обстрілами», – розповідає Чех.
Попри втому, Леонід не втрачає мотивації, вірить у нашу Перемогу та навіть має плани на «після війни».
«Хочеться відпочити, зібратися з думками й повернутися до реабілітації діток», – каже Леонід.
Источник:
Волинські Новини