Хто платить за корупціонерів: фінансовий моніторинг застав за проєктом 15388
Антикорупційна система України, що створювалася як відповідь на вимоги МВФ та Європейської комісії, сьогодні перебуває на етапі реформації. Десять років діяльності НАБУ, САП та ВАКС дають змогу підбити підсумки, які часто виявляються далекими від задекларованих цілей виявлення корупції саме у «вищих ешелонах влади». Статистика 2025 року свідчить про те, що система все частіше фокусується на приватному секторі та дрібних справах, а інститут застави перетворився з інструменту гарантування поведінки на засіб «арешту коштів», або ж на механізм безальтернативного позбавлення свободи.
Реєстрація законопроєкту № 15388 доволі очікуване продовження політики посилення контролю. Документ пропонує запровадити обов'язкову перевірку походження коштів застави та зробити дані про заставодавців публічними.
Що пропонує законопроєкт №15388
Законопроєкт, ініційований групою народних депутатів, вносить фундаментальні зміни до статті 182 КПК України та профільного закону про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.
Законопроєктом пропонується запровадити відкритість інформації про заставодавців. Зокрема, Державна судова адміністрація України повинна буде протягом трьох робочих днів оприлюднювати на своєму офіційному вебсайті відомості про особу або юридичну особу, яка внесла заставу, номер судової справи та суму внесених коштів.
Крім того, банки та інші суб'єкти первинного фінансового моніторингу до переказу коштів на депозитний рахунок суду повинні будуть провести ідентифікацію заставодавця, встановити джерело походження коштів та здійснити належну перевірку відповідно до вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу.
Однією з ключових новацій є запропонований механізм звернення застави в дохід держави у разі, якщо законність походження коштів не буде підтверджена. При цьому таке рішення пропонується застосовувати незалежно від того, чи виконував підозрюваний або обвинувачений покладені на нього процесуальні обов'язки. Це фактично створює окремий правовий наслідок, пов'язаний саме з непідтвердженим походженням коштів застави, а не з порушенням умов запобіжного заходу.
Застава як «порогова операція»: механізм AML-перевірки
Згідно з проєктом, внесення застави стає «пороговою фінансовою операцією», що підлягає обов'язковому інформуванню Держфінмоніторингу незалежно від суми платежу.
У разі ухвалення документа банки та інші суб'єкти первинного фінансового моніторингу повинні будуть не лише ідентифікувати заставодавця, а й перевірити джерело походження коштів (Source of Funds), джерело його статків (Source of Wealth), а також встановити характер зв'язку між заставодавцем і підозрюваним чи обвинуваченим, зокрема чи є він родичем, роботодавцем, бізнес-партнером або пов'язаний іншими правовідносинами.
Якщо ж походження коштів не буде підтверджене належними документами або виникнуть підстави вважати їх нелегальними, суб'єкт фінансового моніторингу повинен буде зупинити проведення операції та діяти відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Нові правила фактично інтегрують механізми фінансового моніторингу у процедуру внесення застави в кримінальному провадженні.
Статистика антикорупційних справ: аргументи авторів законопроєкту
Автори законопроєкту обґрунтовують необхідність змін також аналізом практики Вищого антикорупційного суду за 2025 рік. На їхню думку, статистичні дані свідчать про тенденції, які потребують додаткових процесуальних запобіжників.
Зокрема, за наведеними ними даними, 82% клопотань детективів НАБУ, розглянутих ВАКС у 2025 році, стосувалися арешту майна, проведення обшуків та надання дозволів на негласні слідчі (розшукові) дії. Також зазначається, що в середньому на одного підозрюваного припадало близько 10 обшуків та 15 дозволів на проведення НСРД.
Крім того, автори законопроєкту звертають увагу на структуру осіб, засуджених у справах, підсудних ВАКС. За наведеними даними, 43,5% із них були представниками державного сектору, тоді як 56,5% становили представники приватного сектору, зокрема підприємці, адвокати та фізичні особи-підприємці.
Окремо аналізується практика укладення угод про визнання винуватості. За твердженням авторів документа, частка вироків, ухвалених на підставі таких угод, зросла з 26% у 2021 році до 66% у 2025 році. На їхню думку, однією з причин такої тенденції можуть бути значні розміри застав, що спонукають підозрюваних погоджуватися на укладення угод.
Можливі юридичні ризики законопроєкту
Водночас запропоновані зміни можуть викликати низку правових дискусій щодо їх відповідності конституційним гарантіям та чинному кримінальному процесуальному законодавству.
Зокрема, норма про можливість звернення застави в дохід держави у разі неможливості підтвердити законність походження коштів може порушити питання щодо дотримання принципу презумпції невинуватості та гарантій права власності. Фактично підставою для втрати коштів може стати не порушення процесуальних обов'язків підозрюваним, а відсутність належного підтвердження джерела походження коштів заставодавця, що потребуватиме оцінки з точки зору статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Окреме питання стосується співвідношення запропонованих змін із процесуальними строками, визначеними Кримінальним процесуальним кодексом. Після постановлення ухвали про застосування застави підозрюваний повинен внести кошти у встановлений законом строк. Водночас проведення фінансового моніторингу та перевірки джерел походження коштів може потребувати додаткового часу. За відсутності спеціального механізму врегулювання такої ситуації можуть виникати практичні труднощі з виконанням судового рішення.
Крім того, запропонований механізм значною мірою спиратиметься на ризик-орієнтований підхід, передбачений Законом України № 361-IX. Це означає, що оцінка достатності підтвердження походження коштів здійснюватиметься суб'єктами первинного фінансового моніторингу відповідно до вимог законодавства та власних процедур оцінки ризиків, що на практиці може призводити до різного застосування однакових норм.
Замість висновків
Законопроєкт № 15388 є спробою запровадити повний фінансовий контроль за походженням коштів, які використовуються для внесення застави у кримінальних провадженнях. Ідея про те, що застава за корупційний злочин не повинна сплачуватися коштами, здобутими внаслідок іншої корупції, є справедливою.
Водночас аналіз практики Вищого антикорупційного суду за 2025 рік свідчить, що система вже характеризується високою інтенсивністю процесуального втручання: 82% клопотань НАБУ стосувалися арештів майна, обшуків та негласних слідчих (розшукових) дій, на одного підозрюваного припадало близько 10 обшуків та 15 дозволів на НСРД, а 66% обвинувальних вироків були постановлені на підставі угод, тоді як у 2021 році цей показник становив лише 26%. Такі показники об'єктивно потребують особливої уваги до процесуальних гарантій під час запровадження нових механізмів контролю.
Саме тому ефективність законопроєкту визначатиметься не лише його антикорупційною метою, а й тим, наскільки законодавцю вдасться зберегти баланс між інтересами держави та конституційними правами особи. Без належних процесуальних гарантій існує ризик, що механізми фінансового моніторингу можуть перетворитися з інструменту перевірки законності походження коштів на додатковий бар'єр для реалізації права на заставу.
Для мінімізації таких ризиків доцільно передбачити чіткий і вичерпний перелік документів, достатніх для підтвердження законного походження коштів, граничні строки проведення фінансової перевірки, щоб вони не перешкоджали виконанню ухвали суду про заставу, ефективний судовий механізм оскарження рішень про зупинення або відмову у проведенні операції та законодавче визначення критеріїв оцінки джерел коштів, що мінімізувало б дискрецію банків та суб'єктів фінансового моніторингу.
Лише за наявності таких запобіжників законопроєкт №15388 зможе стати інструментом підвищення прозорості кримінального процесу, а не джерелом нових процесуальних колізій та потенційних обмежень права на свободу і права на захист. Протидія корупції — це про справедливість, а справедливість неможлива без дотримання прав людини.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
