Хто рятує краматорців: чому евакуація на 12-му році війни тримається на волонтерах

Влада закликає краматорців виїжджати, але вивіз людей і досі залежить від можливостей благодійників та екстрених служб

Влада активно закликає мешканців Донецької області виїздити до більш безпечних регіонів України. Проте сам процес виїзду значною мірою забезпечують волонтери. Принаймні таке враження складається, коли читаєш офіційні відповіді на інформаційні запити та слухаєш розповіді місцевих жителів.

Журналісти Kramatorsk Post поцікавились, яку саме функцію виконує обласна ОВА, влада двох громад – Краматорської та Слов’янської, а також благодійні організації.

Єдиного відповідального органу за евакуацію із чітким механізмом немає. Є декілька «гарячих ліній» на рівні області й громад та цілий список волонтерських організацій, дотичних до процесу. 

«Наш виїзд із Краматорська на Кіровоградщину повністю забезпечили волонтери»

Віктор та Олена — подружжя пенсіонерів з Краматорська діляться власним досвідом: виїздити не хотіли до останнього, поки не стало зовсім нестерпно від обстрілів.

Почали шукати помешкання у більш безпечному місці. Знайшли квартиру аж у Знам’янці, що на Кіровоградщині. Ключовим фактором, за яким обирали житло, була економія, тобто, вартість оренди. Розпочати жити на новому місці та ще й в поважному віці – процес затратний.

До прикладу, меблі і побутову техніку не вивозили, бо це дорого. Лише найнеобхідніше відправили поштою та взяли, як ручний багаж. Головне для них це: теплий одяг, постільна білизна, продуктові запаси. А ще пан Віктор прихопив набір своїх робочих інструментів по господарству (дриль, викрутку, ключі).

Зекономити кошти хоча би на переїзді допомогли благодійні організації.

«В інтернеті ми інформації не шукали, довіряємо більше методу «сарафанного радіо», бо це реальний досвід людей. Знайомі дали номери волонтерів, які нас і вивезли, всюди супроводжували, мало за руку не водили.

Там ми вийшли на організацію «Схід SOS», яка броньованим автомобілем доставила нас та ще декілька сімей до Барвінкового. Звідти уже автобус від іншої організації —  «Проліски» довіз нас до транзитного центру у Лозовій. У ньому умови створили хороші: всіх реєструють, консультують, надають харчування, дають можливість перепочити, оформлюють фінансову допомогу.

Далі ми поїхали до Дніпра, а звідти сіли на поїзд до Знам’янки. Тобто дорога із Краматорська до нашої орендованої квартири із транзитними зупинками у Лозовій та Дніпрі була безплатною. І ще ми помітили, яка сувора звітність у волонтерів, вони все записують. До прикладу, звертаєшся за таблеткою, то її видають і одразу все фіксують», — розповідає пан Віктор.

Війна уже виганяла цих людей Краматорська – в 2022 році, тоді вони кілька місяців прожили в Дніпрі. І от, влітку 2026-го вони виїхали вдруге. Та все ж, краматорці мають надію повернутись додому. Кажуть, їх стараються підбадьорити їх сини, один з яких зараз у війську і боронить країну від окупантів на одному з напрямків фронту Донеччини.

Питання про бюджетні кошти на евакуацію — в ігнорування

Журналісти у запиті до Донецької ОВА поставили просте питання: скільки коштів та на які громади було передбачено на заходи із евакуації з обласного та/або державного бюджету у 2025 -2026 роках на території Донецької області. В адміністрації це питання проігнорували. Натомість зазначили, що обласні адміністрації повинні лише управляти і координувати евакуацію на території області. А от організовувати і проводити цю роботу повинні органи місцевого самоврядування (наприклад, окремо Краматорська, Слов’янська, Дружківська громади).

Можна було дати просту відповідь одним реченням: кошти з обласного бюджету на ці цілі не виділяли. Натомість дають заплутане роз’яснення, після якого насправді мало що зрозуміло: де відповідальність на рівні області, а де – на рівні громад. 

20 евакуаційних груп із силовиками й броньованою технікою 

В обласній адміністрації також повідомляють, що евакуація відбувається силами і засобами управлінь Нацполіції, патрульної поліції та ДСНС в Донецькій області, які забезпечені броньованими автомобілями. 

При цьому обов’язково залучають парамедиків. А у разі потреби під час виїзду людей поблизу лінії зіткнення можуть залучати спецпідрозділ «КОРД» для прикриття евакуаційних груп.

На території всієї області щоденно готові до застосування 18-20 спільних груп (15 груп Нацполіції і 3 групи ДСНС).

Начебто, не все так погано. Але знову ж таки визнають: транспортне забезпечення в межах області та до інших регіонів здійснюють благодійні та громадські організації: 

• «Янголи Спасіння», 

• «Проліска», 

• «БФ Схід-СОС», 

• «Спасемо Україну», 

• «База ЮА»,

• Військовий капелан Л. Номерчук.

• «Координаційний гуманітарний центр»;

• Товариство Червоного Хреста України;

• волонтер Христов Денис Олександрович;

• «Хаустов»;

• «Всі поруч» проєкт «Дорога життя»;

• «Я ВРЯТОВАНИЙ»;

• «Світ та Україна»;

• «Ритм нашого життя»;

• «ДІТИ НОВОГО ПОКОЛІННЯ»;

• «БФ «УНІВЕРСАЛЬНА ДОПОМОГА УКРАЇНІ»;

• «БФ «КАРІТАС КРАМАТОРСЬК»;

• «Фонд розвитку громади»;

• «Пошук – Донбас, На допомогу один одному»;

• «Волонтерська служба спасіння».

Номери, за якими ОВА пропонує звернутися для евакуації з усієї Донецької області 

• Гаряча лінія облдержадміністрації  - 0 800 507 506;

• Гаряча лінія щодо отримання виплат при евакуації - +38 066 285 62 90;

• Гаряча лінія щодо евакуації тяжко хворих та осіб з інвалідністю - 0 800 332 614;

• Цілодобова «гаряча лінія» обласного call-центру з питань евакуації населення: 0 800 500 121, +38 073 050 01 21 (Viber, Whatsapp, Telegram, Signal);

• Благодійна організація «Координаційний гуманітарний центр»- «20З» 

Краматорська громада

У Краматорській міській раді питання про фінансування заходів із евакуації у минулому році також проігнорували, відповіли лише за 2026 рік (про це нижче).

При цьому зазначають, що суттєву допомогу з виїздом та тимчасовим розселенням надають благодійні організації.

Також у МВА казують номери телефонів області (зазначені вище) та гарячу лінію щодо евакуації по суто Краматорській громаді: +38 097 804 20 89, +38 075 444 20 89.

Додають і перелік волонтерських організацій, які можуть знадобитись мешканцям Краматорської громади при евакуації, зокрема людям похилого віку, маломобільних, хворих та з інвалідністю:

• «Схід SOS» (телефон гарячої лінії: 0 800 332 614, безкоштовно, понеділок-субота: 08:00-18:00, viber: +38 099 710 48 72, +38 099 311 53 14; telegram: +38 096 108 60 48, е-mail: [email protected]);

• «Янголи Спасіння» (телефон гарячої лінії: 0-800-334-620, дзвінки безкоштовні, понеділок–п’ятниця з 08:00 до 18:00, субота з 08:00 до 15:00, контактний телефон: +38 066 565 32 20; е-mail: [email protected]);

• «Проліска» (телефон гарячої лінії: 0-800-888-888, понеділок – п’ятниця з 9:00 до 18:00, швидка допомога: 0-800-666-666, контактні телефони: +38 093 202 22 32, +38 096 404 10 34; телефон для реєстрації: +38 099 850 07 93, е-mail: [email protected]);

• «Save Ukraine» («Спасаємо Україну») (телефон гарячої лінії: 0-800-33-31-29, телефон координатора: +38 095 166 53 88, е-mail: [email protected])

• «Боротьба за права» (телефон гарячої лінії: 0 800 30 66 33, е-mail: [email protected]).

• «Крапка відліку» (телефон гарячої лінії: +38 063 571 32 56, +38 099 147 74 03);

• «Браво» (телефон гарячої лінії: +38 098 282 67 85)

Розселення жителів області

Централізоване розселення донеччан, в тому числі мешканців Краматорської міської територіальної громади у більш безпечні регіони України є безкоштовним. Цей процес відбувається через транзитні центри у Харківській (місто Лозова) та Дніпропетровській областях (місто Павлоград).

У транзитних центрах людей реєструють (записують персональні дані, потреби в медичній чи соціальній допомозі).

Тут зобов’язані надати базовий пакет послуг і предметів першої необхідності, зокрема:

• місце для відпочинку;

• продуктовий набір;

• засоби особистої гігієни;

• необхідні лікарські засоби (за медичними показаннями);

• інформування евакуйованих людей про фінансову підтримку та сприяння її оформленню.

До слова, на поточний 2026 рік з місцевого бюджету Краматорської громади передбачено 1 млн 410 тисяч гривень на утримання транзитного центру евакуації Лозівської тергромади. 

Місця тимчасового проживання Донецька обласна влада шукає разом з приймаючими ОДА по всій Україні та благодійним об’єднанням «Координаційний гуманітарний центр». Конкретне місце залежить від наявності вільних місць у закладах тимчасового проживання для ВПО.

До прикладу, Центри тимчасового перебування діють у м. Кривий Ріг та м. Миколаїв. Їх організувала ГО «Центр Соціального Партнерства «Перспектива» у межах проєкту за підтримки Ukraine Humanitarian Fund (UHF) та координації OCHA (Управління ООН з координації гуманітарних справ). 

Запевняють, що це безпечні, комфортні та оснащені хаби першої зупинки для транзитних переселенців і сімей, що втратили домівку.

Гарячі лінії для реєстрації та поселення:

• м. Миколаїв: +38 067 397 27 72;

• м. Кривий Ріг: +38 067 262 80 28.

Слов’янська громада

Слов’янська МВА дала принаймні конкретну і зрозумілу відповідь на запит: кошти на евакуацію населення з місцевого бюджету не виділяють. Заходи відбуваються за допомогою благодійних організацій, яким «МВА виражає велику подяку».

Номери телефонів Слов’янської МВА для мешканців громади щодо евакуації (окрім обласних, вказаних вище в тексті):

+38 099 539 78 67, +38 099 539 80 48, +38 066 284 92 85, +38 095 841 80 82, +38 099 435 02 75, +38 099 558 56 73, +38 099 180 90 16.

Також у МВА вказують номери благодійної організації «Схід SOS »:

+38 099  710 48 72, +38 099 311 53 14, +38 096 108 60 48, +38 099 311 53 36.

Допомогу в евакуації маломобільних та старших людей надають також благодійні фонди. На такі випадки передбачений спеціалізований транспорт. Місця для подальшого розселення шукають, залежно від віку й стану здоров’я. Це можуть бути спеціалізовані медичні та геронтологічні заклади по всій території України.

Окрім цього, мешканці Слов’янської громади старшого віку та люди з інвалідністю мають право на отримання путівки до геріатричного пансіонату або психоневрологічного інтернату. Для отримання путівки мешканці громади чи їх представники повинні звернутись до управління соціального захисту громади.

Слов’янська МВА в цьому напрямку співпрацює з організаціями:

• ТОВ «Медевак»,

• Філія компанії «Людина в біді»,

• ГО «Наша допомога»,

• БФ «Право на захист»,

• БФ «Карітас Краматорськ»,

• БФ «Шлях України»,

• БФ «Янголи спасіння»,

• ГО «Проліска»,

• Міжнародний комітет «Червоний хрест»,

• ГО «База ЮА»,

• БФ «Сейв Юкрейн»,

• ГО «Я врятований»,

• БФ «Дорога життя»,

• Поліцейський загін «Білі янголи»,

• БФ «Світ та Україна»,

• БО МБФ «Світло Христа»,

• БО КГЦ.

 

Досвід благодійного фонду «Схід SOS»: найскладніша проблема – нестача місць для евакуйованих, які потребують догляду

Від літа 2026 року кол-центр фонду фіксує пік звернень про порятунок із небезпеки, зокрема з міста Краматорськ та населених пунктів територіальної громади (Ясна Поляна, Привілля, Ясногірка, Дмитрівка, Шебельківка, Олександрівка та інші).

 «Евакуаційні екіпажі фонду щодня допомагають жителям прифронтових населених пунктів Донеччини дістатися до більш безпечних місць, зокрема людям старшого віку, особам з інвалідністю, родинам із дітьми та власникам домашніх улюбленців.

Команда також вирушає на інформування населення про можливості евакуації. Мета цих зустрічей – пояснити, що евакуація є першим кроком до безпеки, розповісти про деталі всього процесу, етапи, які проходить людина, та види допомоги, на яку вона може розраховувати після виїзду. Важливо донести думку – людину не залишають без підтримки після виїзду. На рішення людей також впливає невизначеність щодо життя після виїзду та на яку підтримку вони можуть розраховувати. Тому інформування має містити конкретні й реалістичні відповіді про розміщення, догляд, можливість залишатися разом із родиною та доступну допомогу», - кажуть у прес-центрі благодійного фонду «Схід SOS».

Волонтери співпрацюють з Національною поліцією та ДСНС. Наприклад, якщо заїзд екіпажу до певного населеного пункту неможливий через високі безпекові ризики і відсутність відповідних засобів захисту (команда не має броньованого транспорту), вони залучають до співпраці підрозділи Національної поліції «Білий Янгол». Їхні екіпажі проводять первинну евакуацію і допомагають людям дістатися до визначеного місця, після чого подальший евакуаційний маршрут до транзитного центру в місті Лозова або Павлоград продовжує екіпаж нашого фонду.

Допомога не завершується евакуацією – після виїзду фонд надає логістичну підтримку, допомагає з тимчасовим розміщенням у шелтерах міста Дніпро, менеджери з розселення активно займаються пошуком місць для подальшого проживання представників маломобільних груп населення та сімей із дітьми. Команда допомагає евакуйованим дістатися рідних чи вже визначеного нового місця проживання у більш безпечних регіонах. 

Представники благодійного фонду запевняють: в регіоні добре налагоджена взаємодія між органами влади, поліцією, рятувальниками та благодійними організаціями. Представники ВЦА спільно з правоохоронцями забезпечують інформування місцевого населення про важливість евакуації, зокрема родин із дітьми, а органи соцзахисту опікуються евакуацією людей старшого віку та з інвалідністю.

«Одна з найскладніших проблем – нестача доступних місць проживання для евакуйованих, які потребують стороннього догляду. Коли немає можливості подальшого розселення, люди довше залишаються у транзитних прихистках, а можливості приймати нових евакуйованих скорочуються. Тому необхідно розвивати доступне житло, підтримане проживання та послуги догляду, забезпечуючи їх персоналом і стабільним фінансуванням. 

Окремо важливо посилювати механізм взаємодії з військовими через цивільно-військове співробітництво CIMIC. Це дозволило б оперативніше отримувати необхідну безпекову інформацію та краще координувати роботу евакуаційних команд.

Загалом оцінювати ефективність евакуації потрібно за всім шляхом людини: чи отримала вона інформацію вчасно, чи змогла виїхати, де її прийняли та чи забезпечили необхідну допомогу після переміщення, зауважують благодійники.

Досвід благодійного фонду «Янголи Спасіння»: запити на евакуацію зростають, а можливості фонду обмежені, бракує броньованого транспорту

«Ми постійно підтримуємо зв’язок із громадами, отримуємо від них запити на евакуацію. Зокрема, контактуємо з різними департаментами обласної ради щодо усіх видів запитів, таких як: евакуація, екстрене реагування тощо. Також отримуємо від громад актуальну інформацію про безпекову ситуацію для організації нашої роботи. В цьому сенсі співпраця з владою добре налагоджена.

Проте, станом на зараз запити на евакуацію стрімко зростають через безпекову ситуацію. Наша організація стикається з нестачею броньованого транспорту для цієї роботи, це основна наша потреба. Це безпека тих, кого ми евакуюємо та наших фахівців стоїть на першому місці. Звісно, ми раді будь-якій підтримці, але основна потреба — броньований транспорт», — в коментарі поділився проєктний менеджер БФ «Янголи Спасіння» Тарас Кравець.

БФ «Янголи Спасіння» займається евакуацією з другої лінії. Тобто, вони не їдуть на території, які знаходяться безпосередньо біля лінії фронту. Команда забирає людей із загальних точок збору або адресно з населених пунктів, куди ще можна більш безпечно заїжджати. Окрім того, можуть забирати людей від організацій або волонтерів, які евакуювали їх із територій наближених до лінії фронту.

Він наголошує, що сьогодні евакуація – дуже ризикована робота, незважаючи на наявний ресурс, та досвід. Волонтерів навчають першій домедичній допомозі, мінній безпеці та навичкам екстреного водіння, оснащують фахівців аптечками та засобами індивідуальної безпеки.

Відомо чимало прикладів, коли транспорт гуманітарних організацій обстрілювали навіть у процесі роботи. Основні загрози:  FPV-дрони, обстріли та інші безпекові ризики.

Через загострення ситуації «Янголи Спасіння» мінімізували присутність великих автобусів у деяких районах: вони вже не заїжджають в Краматорськ та Слов’янськ (щоб забрати людей з небезпечних територій треба вже інший транспорт).

Також благодійники вимушені були прийняти рішення, що карети швидкої допомоги більше не будуть виїжджати на територію Донецької області, через підвищену небезпеку та увагу до спецтранспорту, зокрема гуманітарних організацій.

Евакуація на 12-му році війни все ще залежить від волонтерів

Судячи із офіційного роз’яснення, то Донецька ОВА «управляє» евакуацією, а органи місцевого самоврядування її «організовують». А на практиці процес багато в чому залежить від волонтерів, можливості яких – обмежені.

Виникають не риторичні питання:

• чому евакуація не організована владою як процес, незалежний від підтримки благодійних організацій? 

• чому не спрямовано достатньо коштів із бюджету на напрямок, від якого залежить безпека і життя донеччан? 

• чому людей, їх майно, особисті речі та тварин вивозять волонтерські організації, а не безпосередньо органи міської влади та їх працівники?

Хто молодший та здоровіший, той швидше знайде можливості, як зарадити собі самостійно. А якщо уявити пенсіонерів з села, які мають господарство, свійських тварин, то чи знайдуть такі люди самостійно саме тих благодійників, які готові вивезти їх і це майно? Чи здатні взагалі старші люди самостійно шукати через інтернет потрібні контакти? І наскільки це реально зробити з постійними перебоями електрики і зв’язку?

Із проханням про коментар щодо цих питань журналісти звернулись до Краматорської МВА. Станом на зараз відповідь не надійшла.

Джерело