Хто успадкує майно, якщо немає заповіту: п’ять черг спадкоємців та правила розподілу спадщини
Після смерті людини її майно, майнові права та обов’язки, які входять до складу спадщини, переходять до спадкоємців. Цивільний кодекс України передбачає два основні способи спадкування — за заповітом і за законом. Якщо заповіту немає або він не визначає долю всього майна, право на спадщину встановлюється відповідно до передбаченої законом черговості.
У Міністерстві юстиції роз’яснюють, хто може претендувати на спадщину, за яких умов право на майно переходить до родичів наступних черг та коли встановлений законом порядок спадкування можна змінити.
Як визначають спадкоємців, якщо немає заповіту
Відповідно до статті 1223 Цивільного кодексу України спадкування за законом застосовується не лише тоді, коли померла людина не залишила заповіту.
Такий порядок також діє у разі визнання заповіту недійсним, неприйняття спадщини спадкоємцями за заповітом або їхньої відмови від неї. Якщо ж заповіт стосується лише частини спадкового майна, решта спадщини переходить до спадкоємців за законом.
Стаття 1258 ЦК України встановлює почерговий порядок спадкування. Це означає, що першочергове право на спадщину належить найближчим родичам померлого, визначеним законом.
Спадкоємці наступної черги можуть одержати право на спадкування, якщо спадкоємців попередньої черги немає, їх усунуто від спадкування, вони не прийняли спадщину або відмовилися від її прийняття.
Водночас стаття 1259 ЦК України передбачає можливість зміни черговості спадкування за визначених законом обставин.
Хто належить до п’яти черг спадкоємців
До першої черги спадкоємців належать діти померлого, той із подружжя, хто його пережив, а також батьки спадкодавця. Право на спадщину мають і діти, зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті.
При цьому спадкові права дітей не залежать від того, чи перебували їхні батьки в зареєстрованому шлюбі. Якщо походження дитини від батьків юридично встановлене, зокрема підтверджене відповідним записом про батьківство або судовим рішенням, вона має такі самі спадкові права, як і дитина, народжена у шлюбі.
До першої черги також належать усиновлені діти, які у спадкових правовідносинах прирівнюються до дітей за походженням.
Друга черга спадкування охоплює рідних братів і сестер спадкодавця, а також його бабу та діда як по материнській, так і по батьківській лінії.
У третю чергу право на спадщину одержують рідні дядько та тітка померлого.
Четверта черга передбачена для осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю щонайменше п’ять років до моменту відкриття спадщини. Отже, за наявності передбачених законом умов право на спадкування може виникнути і в особи, яка не перебувала зі спадкодавцем у родинних відносинах.
П’яту чергу становлять інші родичі померлого до шостого ступеня споріднення включно. При цьому родичі ближчого ступеня споріднення мають перевагу перед більш віддаленими родичами.
Ступінь споріднення визначають за кількістю народжень, що відділяють конкретного родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця при такому підрахунку не враховується.
Крім родичів, до п’ятої черги належать утриманці померлого, які не були членами його сім’ї.
За статтею 1265 ЦК України утриманцем у цьому випадку визнається неповнолітня або непрацездатна особа, яка протягом щонайменше п’яти років отримувала від спадкодавця матеріальну допомогу, що становила для неї єдине або основне джерело засобів до існування.
Таким чином, право на спадкування за законом залежить не лише від ступеня родинних зв’язків, а в окремих випадках також від тривалості спільного проживання чи матеріального утримання.
Як спадкують усиновлені діти та усиновлювачі
Окремі особливості спадкування встановлює стаття 1260 Цивільного кодексу України.
За загальним правилом усиновлена особа та її нащадки, з одного боку, і усиновлювач разом зі своїми родичами, з іншого, прирівнюються до родичів за походженням.
Водночас усиновлена особа та її нащадки за загальним правилом не спадкують за законом після смерті біологічних батьків усиновленого та інших родичів за походженням по висхідній лінії.
Відповідно, біологічні батьки усиновленого та інші родичі за походженням по висхідній лінії не мають права на спадкування за законом після смерті усиновленого та його нащадків.
Однак закон передбачає виняток, якщо судовим рішенням про усиновлення було збережено правовий зв’язок усиновленого з його бабою, дідом, братом або сестрою за походженням.
За таких обставин усиновлена особа може успадкувати майно після смерті баби чи діда за походженням за правом представлення, а після смерті брата або сестри за походженням — як спадкоємець другої черги.
Якщо ж помирає усиновлена особа, її баба, дід, брат або сестра за походженням, з якими суд зберіг правовий зв’язок, мають право спадкувати на загальних підставах.
Хто може отримати спадщину за правом представлення
Стаття 1266 ЦК України регулює спадкування за правом представлення. Цей механізм застосовується, коли особа, яка могла б успадкувати майно за законом, померла до відкриття спадщини.
У такому випадку визначені законом родичі отримують право на частку спадщини, яка належала б померлому спадкоємцю, якби він був живим на момент відкриття спадщини.
Зокрема, онуки та правнуки спадкодавця можуть успадкувати частку, яка належала б відповідно їхнім матері, батькові, бабі чи дідові.
Прабаба та прадід спадкодавця мають право на частку, яку за законом могли б отримати їхні діти — баба або дід спадкодавця, якби вони були живими.
Племінники спадкують частку, яка належала б їхнім матері або батькові, тобто сестрі чи братові спадкодавця.
Також право представлення поширюється на двоюрідних братів і сестер померлого. Вони можуть отримати частку, яка належала б їхнім батькам — тітці або дядькові спадкодавця.
Якщо замість померлого родича спадкують кілька осіб, відповідна частка спадщини розподіляється між ними порівну.
При цьому у разі спадкування по прямій низхідній лінії право представлення застосовується без обмеження ступеня споріднення.
Чи можна змінити встановлену законом черговість спадкування
Хоча закон визначає послідовність одержання права на спадщину, вона не є незмінною в усіх випадках.
Стаття 1259 ЦК України дозволяє спадкоємцям змінити черговість спадкування за домовленістю. Для цього заінтересовані спадкоємці після відкриття спадщини мають укласти договір, посвідчений нотаріусом.
Водночас така домовленість не може порушувати права спадкоємців, які не беруть участі в договорі, а також осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині.
Інший механізм передбачає можливість звернення до суду.
Зокрема, спадкоємець наступної черги може набути право спадкувати разом з особами тієї черги, яка вже має право на спадщину, якщо суд встановить передбачені законом обставини.
Для цього необхідно довести, що така особа протягом тривалого часу опікувалася спадкодавцем, матеріально його забезпечувала або надавала іншу допомогу, коли він через похилий вік, тяжку хворобу чи каліцтво перебував у безпорадному стані.
Отже, самі лише родинні відносини або періодична допомога померлому не означають автоматичного набуття права на спадкування разом зі спадкоємцями попередньої черги. Відповідне право може бути надане судом за наявності встановлених законом підстав.
Як розподіляють спадщину між спадкоємцями
Згідно зі статтею 1267 Цивільного кодексу України, за загальним правилом частки спадкоємців за законом є рівними.
Проте закон дозволяє спадкоємцям за домовленістю змінювати розмір часток у спадковому майні.
Якщо йдеться про рухоме майно, спадкоємці можуть узгодити інший розподіл часток усно.
Натомість для зміни розміру часток у спадщині, що стосується нерухомого майна або транспортних засобів, необхідна письмова угода між спадкоємцями, посвідчена нотаріусом.
Таким чином, рівність спадкових часток є загальним правилом, однак спадкоємці можуть домовитися про інший розподіл майна з дотриманням вимог, установлених законодавством.
Порядок спадкування за законом, зокрема визначення черговості, спадкування усиновленими, застосування права представлення та зміни спадкових часток, регулюється статтями 1258–1267 Цивільного кодексу України.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
