Як Великоомелянська громада залучає інвесторів і розподіляє бюджет

Поруч із Рівним та трасою Київ–Чоп у Великоомелянській громаді розвиваються логістичні центри й готують нові інвестиційні проєкти. Голова громади Алла Карпюк розповіла, на якому етапі створення індустріальних парків і чому залучення бізнесу потребує часу.

Суттєва динаміка зростання

– Наша територіальна громада була створена у грудні 2019 року, – говорить Алла Карпюк. – Її бюджет тоді становив 45 мільйонів гривень. Сьогодні – 125 мільйонів, із яких 90 мільйонів – власні надходження. Тобто бачимо суттєву динаміку зростання.

Із самого початку ми взяли курс на тісну співпрацю з бізнесом. Для нас важливо, щоб підприємства, які фактично працюють на території громади, були тут представлені, створювали робочі місця та сплачували передбачені законодавством податки.

Ми вдячні підприємцям, які працюють на території Великоомелянської громади, створюють робочі місця та наповнюють місцевий бюджет. Саме завдяки власним надходженням громада має можливість розвиватися, реалізовувати необхідні проєкти та забезпечувати належне надання послуг мешканцям.

«Інвестори нас ретельно вивчають»

– Перед тим як розпочати на території громади власну справу чи реалізувати серйозний інвестиційний проєкт, потенційний інвестор дуже ретельно нас вивчає, – продовжує Алла Володимирівна. – Нас оцінюють як потенційного партнера: наскільки громада стабільна, відкрита до співпраці, чи можна їй довіряти і чи готова вона супроводжувати інвестиційні проєкти.

Плани у нас великі. Нещодавно на засіданні виконавчого комітету сільської ради розглядали питання залучення інвестицій у середньостроковій перспективі. Для посилення цього напряму створили проєктний сектор, де працюють двоє проєктних менеджерів. Серед головних завдань – підготовка та супровід проєктів, стратегічне планування і пошук можливостей для залучення додаткових ресурсів.

Приємно, що нашою територією цікавляться інвестори. Ми маємо вигідне географічне розташування – поруч з обласним центром і вздовж міжнародної траси Київ–Чоп. Це робить громаду привабливою для розвитку бізнесу, логістики та виробництва. Зокрема, у селі Вересневе нині активно розвиваються логістичні центри «Нова пошта» та «Флора Делюкс».

Окремий перспективний напрям – індустріальні парки. Це можливості для бізнесу і водночас важливий інструмент майбутнього економічного розвитку громади. Йдеться не лише про прихід інвесторів, а й про нові виробництва та робочі місця, розвиток інфраструктури і, в перспективі, збільшення надходжень до місцевого бюджету.

Водночас важливо правильно розуміти цей процес. Індустріальні парки на території нашої громади не є комунальними – вони розміщуються на приватних землях. Інвестори самостійно вирішують земельні питання та проходять усі передбачені законодавством процедури, зокрема щодо відповідного цільового призначення земельних ділянок.

Наразі у Великоомелянській громаді вже створено індустріальний парк «ФОРМЕНТРОР» площею понад 30 гектарів. Тепер триває наступний важливий етап – пошук і залучення інвесторів, готових реалізовувати тут свої проєкти, створювати виробництва та робочі місця.

Також маємо німецького інвестора, який перебуває на етапі створення та реєстрації ще одного індустріального парку. Цей проєкт матиме аграрне спрямування.

Треба розуміти, що створення та повноцінний запуск індустріального парку – складний і тривалий процес. Це проходження необхідних процедур, підготовка документації, розвиток інфраструктури, пошук інвесторів, будівництво і лише потім – запуск підприємств.

Сам факт створення індустріального парку ще не означає миттєвого економічного результату. Лише коли на цих територіях запрацюють підприємства, з’являться нові робочі місця і розпочнеться реальна господарська діяльність, громада поступово відчує економічний ефект.

Звичайно, людям хотілося б бачити результат уже сьогодні – нові підприємства, робочі місця, додаткові надходження до бюджету. І це цілком зрозуміло. Але великі інвестиційні проєкти потребують часу. Тому ми працюємо не лише над поточними питаннями, а й маємо думати на кілька кроків уперед, створюючи умови для того, щоб громада залишалася економічно спроможною в майбутньому.

Наше завдання – закласти сьогодні міцний фундамент: залучити інвесторів, створити робочі місця, розширити економічний потенціал території та забезпечити сталий розвиток Великоомелянської громади на роки вперед.

Найбільше видатків – на освіту

– Куди сільська рада в першу чергу спрямовує кошти?

– Левова частка видатків нашого бюджету припадає на освіту. Якщо говорити мовою цифр, це приблизно 80 відсотків. Відповідно, значно менше фінансового ресурсу залишається на інфраструктурний розвиток – ремонт доріг, благоустрій, вуличне освітлення та інші потреби. Тому намагаємося насамперед закривати найбільш проблемні та пріоритетні питання.

Водночас перед нами стоять виклики, продиктовані війною. Безумовним пріоритетом залишається підтримка Збройних сил України. Від початку нинішнього року на потреби наших оборонців ми спрямували близько 3,5 мільйона гривень. Звичайно, хотілося б допомагати ще більше, але водночас громада повинна забезпечувати функціонування освіти, соціальної сфери, благоустрою та інших життєво важливих напрямів.

На Рівненщині налічується 64 територіальні громади. Протягом двох попередніх років ми входили до числа дев’яти реверсних громад області. Тобто не лише забезпечували власні потреби, а й передавали частину фінансового ресурсу до державного бюджету.

Цього року наша громада вже не є реверсною. Водночас із моменту об’єднання ми не отримували базової дотації з державного бюджету. Фактично розвивалися і продовжуємо розвиватися завдяки власним надходженням – місцевим податкам і зборам. З одного боку, це показник фінансової спроможності, з іншого – велика відповідальність, адже маємо дуже виважено визначати пріоритети та розподіляти ресурс.

Окремо держава надає освітню субвенцію на оплату праці педагогічних працівників. Однак її недостатньо, щоб повністю покрити ці видатки. Цього року нам необхідно додатково спрямувати з місцевого бюджету близько 3 мільйонів гривень, аби повністю забезпечити оплату праці педагогів.

Для сільської громади це значний ресурс. За інших умов ці кошти могли б піти на дороги, благоустрій, освітлення, модернізацію інфраструктури чи інші важливі для мешканців проєкти.

Чи відповідають розрахунки кількості мешканців

Питання справедливого фінансового вирівнювання громад ми порушуємо вже не перший рік. Неодноразово зверталися з цього приводу і до Кабінету Міністрів, і до Верховної Ради. На одному з форумів, де я була спікеркою, безпосередньо поставила це питання перед народними депутатами України.

Одна з ключових проблем – чисельність населення, яку враховують під час фінансових розрахунків і яка, на нашу думку, не відображає реальної кількості людей, що сьогодні проживають у громаді. Останній Всеукраїнський перепис населення проводили ще у 2001 році. За цей час ситуація кардинально змінилася.

Наша громада активно розбудовується, зводиться нове житло, збільшується кількість мешканців. Після початку повномасштабної війни ми також прийняли значну кількість внутрішньо переміщених осіб. Усі ці люди живуть тут і користуються інфраструктурою громади.

А методика визначення фінансової спроможності та горизонтального вирівнювання місцевих бюджетів безпосередньо пов’язана, серед іншого, з чисельністю населення. Саме тому для нас принципово важливо, щоб при таких розрахунках використовували максимально актуальні дані, які відповідають реальній ситуації.

Адже населення – це не просто статистична цифра. Це діти, які відвідують наші школи та дитячі садочки, це люди, які користуються дорогами, вуличним освітленням, соціальними, адміністративними та іншими послугами. Усе це створює реальне навантаження на місцевий бюджет.

Ми є фінансово спроможною громадою, і сьогодні не стоїть питання про те, можемо чи не можемо самостійно забезпечувати свою життєдіяльність. Але водночас є громади, співставні з нами за чисельністю населення, які отримують значний ресурс у вигляді базової дотації і можуть спрямовувати його на розвиток.

Тому для мене це не питання того, чому комусь дають, а нам – ні. Це питання справедливості та об’єктивності самої системи розрахунків. Навіть декілька додаткових мільйонів гривень для сільської громади – це зовсім інші можливості: дороги, освітлення, благоустрій, розвиток закладів освіти та соціальної сфери.

У нас є проєкти, бачення і чітке розуміння, куди спрямовувати ресурс. Тому ми й надалі порушуватимемо це питання, щоб фінансова спроможність громад визначалася на основі максимально актуальних даних і реального навантаження, яке несуть місцеві бюджети.