Як змінилася архітектура української енергосистеми з урахуванням ризику нових атак

Україна поступово змінює структуру енергосистеми через ризик нових російських атак. 

Про це йдеться в дослідженні від AIN «Українська енергетика: “зелені” рішення, відновлення й інвестиції».

Замість зосередження виробництва електроенергії на великих станціях країна розвиває розподілену генерацію, резервні потужності та системи зберігання енергії. Водночас повністю відмовлятися від великих електростанцій не планують.

Які види генерації розвиватимуться в Україні

В EUEA?Європейсько-Українське Енергетичне Агентство  зазначають, що перехід до розподіленої генерації вже відбувається, хоча частково цей процес є стихійним, а частково — запланованим.

На думку експертів, серед промислових електростанцій найбільші перспективи розвитку має вітрова енергетика.

Водночас потреба в балансуванні енергосистеми та законодавчі стимули створюють можливості для гібридних проєктів. Йдеться про поєднання сонячних або вітрових електростанцій із системами зберігання енергії. Інвестори вже планують такі установки.

Окремо в EUEA відзначають розвиток сонячної генерації для власних потреб. Саме цей напрям найбільше зростав під час повномасштабної війни.

Експерти очікують, що тенденція збережеться, оскільки власне виробництво електроенергії економічно вигідне для споживачів. Зокрема, воно дозволяє бізнесу зменшувати витрати на закупівлю електроенергії.

Попри розвиток розподіленої генерації, Україна не відмовляється від централізованої енергосистеми.

Зокрема, міжнародні донори — Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) та USAID — підтримують як розподілену генерацію, так і відновлення магістральних електромереж.

За оцінкою експертів, остаточна модель енергосистеми ще формується. Головне питання полягає в тому, яку частку виробництва електроенергії забезпечуватимуть великі станції, а яку — розподілена генерація.

Українська енергосистема проходить через найскладнішу трансформацію у своїй історії — від масштабних руйнувань до побудови розподіленої мережі нового покоління. 21 жовтня редакція AIN презентувала власне дослідження «Українська енергетика: “зелені” рішення, відновлення й інвестиції».

Для підготовки матеріалу команда AIN проаналізувала понад 45 профільних джерел. Серед них: дані НЕК «Укренерго», НКРЕКП, Держстату, Міненерго, OECD Nuclear Energy Agency, World Nuclear Association, Energy Charter, Європейсько-українського енергетичного агентства (EUEA) тощо.

Дослідження реалізовано за підтримки партнерів: UGB «Укргазбанк», Ecotech Invest та KTS Engineering.