«Якщо загнати в армію ще 500 тисяч людей, це не означає, що підвищиться боєздатність», — Ігор Луценко

Україна має значний потенціал для мобілізації, однак збільшення кількості військовослужбовців саме по собі не зробить армію ефективнішою. Потрібно змінювати умови служби, посилювати якість командування, запроваджувати дієві механізми відповідальності та переглядати підходи до бронювання.

Про це в інтерв’ю Radio NV заявив військовослужбовець, співзасновник Центру підтримки аеророзвідки, народний депутат VIII скликання Ігор Луценко.

На його думку, Україна вже тривалий час не може побудувати ефективну систему мобілізації, а частина проблем пов’язана з небажанням влади вчасно змінювати підходи до комплектування війська та організації військової служби.

Мобілізація: чому кількість не гарантує якості

Ігор Луценко вважає, що Україна має значний резерв для поповнення Сил оборони. Водночас він застерігає від підходу, за якого головним завданням стає лише збільшення кількості людей у війську.

«Потенційно, якщо рахувати математику, ми маємо статистику: два мільйони людей зараз ухиляються. Тобто це колосальний ресурс», — зазначив військовослужбовець.

За його словами, частина людей, які зараз не хочуть служити, з часом може адаптуватися до військової справи та приносити користь. Однак для цього необхідно працювати з причинами небажання йти до війська, а не обмежуватися примусовим залученням людей.

На думку Луценка, першочергове завдання — зробити умови служби для тих, хто вже перебуває в армії, максимально прийнятними, раціональними та ефективними.

«Тому що саме армія є основою і тією інституцією, яка веде оборону. Якщо ми туди загонимо ще 500 тисяч людей, це не означає, що боєздатність армії підвищиться. Це може означати, навпаки, прямо протилежне», — наголосив він.

Військовослужбовець переконаний, що збільшення чисельності особового складу має супроводжуватися змінами, які перетворюватимуть кількість на реальну бойову спроможність.

Ротаційна служба замість багаторічного перебування на фронті

Одним із можливих напрямів реформи Луценко назвав запровадження системи ротаційної служби, яка дозволила б людям чергувати військову службу з цивільним життям.

«Я вважаю, що все-таки насамперед слід подивитися і зробити максимально прийнятними, оптимізованими, раціональними умови служби тих, що вже служать», — заявив він.

За його словами, Україна має потенціал для побудови системи, за якої військовослужбовець певний час служить, а потім повертається до цивільного життя. «І це було б революцією, яка у нас напрошується з 2022 року», — зазначив Луценко.

Він наголосив, що тривала війна вимагає іншого підходу до організації служби, адже люди не можуть роками перебувати в окопах без зрозумілих перспектив ротації.

Армії потрібні сильніші командири та реальна відповідальність

Окрему увагу Ігор Луценко приділив якості військового управління. На його думку, можливості комплектування підрозділів і розподілу ресурсів потрібно пов’язувати з результатами їхньої роботи та професійністю командирів.

Він пропонує створювати умови, за яких успішні підрозділи зможуть швидше поповнювати особовий склад, отримувати необхідне озброєння та ресурси, а ефективні командири — просуватися службовими щаблями.

«Треба завжди керуватися тим принципом, що ми мусимо давати можливість насамперед набирати людей, комплектуватися, добирати собі так званий особовий склад, тобто персонал, тим підрозділам, які є більш успішними», — пояснив він.

Луценко також вважає, що неефективні підрозділи варто інтегрувати в структури сильніших частин, щоб вони могли переймати досвід і підвищувати власний рівень.

Ще однією проблемою він назвав недостатню відповідальність командирів за системні помилки, непрофесійні рішення та неправдиву інформацію.

«І нарешті третє: треба карати винних. В армії, на жаль, цього не вистачає», — заявив військовослужбовець.

На його думку, військовим потрібні зрозумілі та законні механізми скарг на командирів, а командуванню — прозорі інструменти впливу на підлеглих. Така система має працювати в обидва боки.

Чому військового омбудсмена недостатньо

Коментуючи роботу інституту військового омбудсмена, Луценко зазначив, що ця посада сама по собі не здатна розв’язати більшість системних проблем у війську. «Звісно, інститут — це краще, ніж нічого. Але він не замінить собою військову юстицію, як таку. І він не замінить собою реформи в армії як такі», — наголосив він.

На думку військовослужбовця, Україні необхідно створити повноцінну систему військової юстиції, яка забезпечуватиме незалежний нагляд за дотриманням законності у війську.

Він зауважив, що нині про проблеми часто стає відомо завдяки публічному розголосу, однак такий механізм не може забезпечити реагування на всі порушення. «Потрібна система, яка працює на законність», — підкреслив Луценко.

Бронювання: чому Луценко критикує підхід до перегляду квот

Значну частину інтерв’ю військовослужбовець присвятив можливому перегляду правил бронювання працівників підприємств, зокрема тих, що працюють на оборону.

За його словами, зміни в процедурі бронювання вже призводили до проблем у роботі українських виробників озброєння та обладнання, від яких залежать військові підрозділи.

Луценко розповів, що у вересні через нові підходи до бронювання окремі виробники протягом кількох тижнів не могли належним чином оформити бронювання працівників. На його думку, це негативно позначилося на постачанні продукції та планах підрозділів на фронті.

«І в результаті підрозділи не воювали так, як вони збиралися воювати, так, як вони планували воювати ці кілька тижнів», — заявив він.

Військовослужбовець розкритикував ідею загального скорочення квот бронювання без попереднього аналізу ефективності конкретних підприємств.

На його думку, передусім потрібно визначити прозорі критерії, за якими оцінюватимуть кількість заброньованих працівників залежно від реального внеску підприємства в оборону.

«Давайте вибудовувати якусь інтелектуальну систему», — закликав Луценко.

Він пропонує враховувати тип і тривалість контрактів, складність продукції, трудомісткість її виробництва та кількість працівників, необхідних для виконання замовлень.

Водночас Луценко застерігає, що скасування бронювання не означає автоматичного залучення людини до війська.

«Якщо ми когось розбронюємо, це не означає, що він автоматично з’явиться серед війська. Це означає, що нам його треба витягнути з цієї двомільйонної маси, яка намагається якось відпетляти від армії», — пояснив він.

Тому, на його переконання, зміни в бронюванні мають супроводжуватися відповіддю на головне питання: як саме держава планує забезпечити ефективний призов військовозобов’язаних.

Хто має відповідати за реформу мобілізації

Ігор Луценко вважає, що зміни в системі мобілізації не повинні бути завданням лише Міністерства оборони чи головнокомандувача. До цього процесу мають долучатися урядові структури, які відповідають за правопорядок, охорону кордонів, податкову політику та інші сфери, пов’язані з мобілізацією.

Він також наголосив на ролі президента, який, на його думку, має забезпечувати загальну координацію та просування системних реформ.

За словами Луценка, Україні потрібні не окремі точкові рішення, а комплексні зміни — від умов військової служби та ротацій до якості командування, військової юстиції й прозорих правил бронювання.

Головний висновок військового: ефективність армії залежить не лише від кількості мобілізованих, а й від того, як організована служба, хто командує підрозділами та наскільки справедливо й результативно працює вся система оборони.