Ігнор від колег у робочому чаті може коштувати до 6800 грн: що каже закон і які за це штрафи
Систематичне ігнорування працівника, навмисне виключення його з робочої комунікації, приниження або психологічний тиск можуть мати ознаки мобінгу.
Йдеться не лише про поведінку під час особистого спілкування. Цькування на роботі може відбуватися і в цифровому просторі — зокрема через робочі чати та інші канали комунікації.
Коли робочий конфлікт може перетворитися на мобінг
Окремий конфлікт або непорозуміння між колегами самі по собі не обов’язково є мобінгом.
Однак якщо певна поведінка має систематичний характер і спрямована на приниження, ізоляцію працівника або створення умов, які можуть змусити його залишити роботу, вона може мати ознаки цькування.
Серед можливих проявів — демонстративне ігнорування в робочих чатах, ненадання необхідної для роботи інформації, виключення з комунікації чи нарад, постійний психологічний тиск або приниження.
За мобінг передбачена адміністративна відповідальність
Відповідальність за мобінг передбачена ст. 173-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За вчинення мобінгу для громадян передбачений штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи.
Для посадових осіб та фізичних осіб-підприємців штраф становить від 1700 до 3400 грн.
Якщо порушення вчинене повторно протягом року, штраф може сягати 3400 грн для громадян та 6800 грн — для посадових осіб або ФОП.
Чи можна просто не відповідати керівнику після завершення робочого дня
Окреме питання виникає щодо спілкування працівника з роботодавцем поза робочим часом.
Як раніше писала «Судово-юридична газета», у проєкті нового Трудового кодексу передбачено так зване право на відключення, яке стосується насамперед дистанційних працівників.
Якщо працівникові встановлено конкретний графік, наприклад із 9:00 до 18:00, після його завершення він може не відповідати на робочі дзвінки чи повідомлення керівника. Таку відмову від комунікації не повинні автоматично вважати порушенням трудової дисципліни.
При цьому якщо працівника можуть залучати до роботи поза встановленим графіком, відповідні умови варто визначити заздалегідь: коли він має залишатися на зв’язку, у яких випадках його можуть залучити до роботи та як оплачуватиметься така робота.
Водночас обов’язки є і у працівника
Трудове законодавство захищає працівника від незаконного тиску, але це не означає відсутності відповідальності за його власні дії.
До прикладу, якщо працівник кафе чи ресторану, який без дозволу роботодавця бере продукти або готові страви закладу, залежно від обставин може зіткнутися не лише з дисциплінарними наслідками.
Самовільне привласнення продуктів може розглядатися як посягання на майно роботодавця. Якщо йдеться про дрібне викрадення, можлива адміністративна відповідальність, а за інших обставин може постати питання і про кримінальну відповідальність.
Крім того, п. 8 ч. 1 ст. 40 КЗпП дозволяє роботодавцю розірвати трудовий договір у разі вчинення працівником за місцем роботи викрадення майна власника, у тому числі дрібного. Водночас самої підозри роботодавця недостатньо — факт викрадення має бути встановлений у передбаченому законом порядку.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
