«Його й так уже нема»: на Львівщині сусіди виступили проти вулиці на честь загиблого воїна

Тема вшанування загиблих військових часто стає справжнім моральним тестом для місцевих громад. Історія 23-річного Богдана, який віддав своє життя на передовій, оголила дуже болючу прірву між самопожертвою захисників і відвертою побутовою байдужістю у тилу. Його мати, Лілія Берчак, поділилася в соцмережах своїм розпачем: половина сусідів просто відмовилася підтримати перейменування рідної вулиці на честь її сина-Героя.

«Навіщо нам зайві проблеми»: як сусіди пояснили свою позицію

Родина ініціювала перейменування зовсім невеликої вулиці, де збудовано усього вісім будинків. Здавалося б, підтримати таку ініціативу – найменше, що можуть зробити люди поруч. Проте сім'я наштовхнулася на несподіваний і глухий спротив: мешканці одразу чотирьох будинків виступили проти.

Як з гіркотою зазначає матір, головним аргументом сусідів стало банальне небажання мати можливий клопіт із паперами. Свою відмову вони озвучили фразою, яка шокує своїм цинізмом: «Для чого нам проблеми, його й так вже нема». Ці слова глибоко ранили родину, яка сподівалася бодай на елементарну солідарність у збереженні пам'яті про вчинок їхньої дитини.

Байдужість, об яку розбивається пам'ять

У своєму емоційному зверненні Лілія Берчак вказує на страшний контраст між тією ціною, яку платять хлопці на фронті, та реакцією суспільства у мирних містах. Вона нагадала сусідам, що її 23-річний син загинув не від якоїсь хвороби чи випадкової трагедії. Він віддав своє ще зовсім молоде життя в жорстокому бою, свідомо ставши на захист нашого з вами майбутнього.

«Сина нема, але є ми, які прокидаємося щоранку, маємо плани, живемо своє щасливе життя і дуже часто забуваємо, завдяки кому», – пише жінка. Вона з болем констатує страшну тенденцію: повага до героїзму та почуття спільного обов'язку миттєво вивітрюються, щойно люди стикаються з найменшим особистим дискомфортом.