Іпотекодержатель забрав майно дорожче за борг: ВС пояснив, як рахувати компенсацію
Зобов’язання іпотекодержателя відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 % вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених вимог виникає в момент набуття права власності на майно. Вартість майна визначається на підставі оцінки суб’єктом оціночної діяльності з обов’язковим особистим оглядом об’єкта, а сума відшкодування розраховується у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на дату такої реєстрації. Майнові інтереси іпотекодавця у разі прострочення виконання зобов’язання можуть бути захищені шляхом застосування частини другої статті 625 ЦК України. Такий висновок зроби Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.
КЦС ВС розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Особи_3 у справі за позовом Особи_1 до Особи_2 про стягнення коштів.
Як на обґрунтування заявлених вимог позивач посилалась на те, що у 2019 році відповідач як іпотекодержатель у позасудовому порядку набула право власності на предмет іпотеки (житловий будинок та земельну ділянку) у рахунок погашення боргу за договором позики. Згідно з ч. 5 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» у разі такого набуття іпотекодержатель зобов’язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 % вартості предмета іпотеки над розміром боргу. Посилаючись на те, що ринкова вартість майна значно перевищувала суму заборгованості, позивач просила стягнути відповідну різницю
Суд першої інстанції позов задовольнив, стягнув з відповідача на користь позивача 10 938 596,70 грн та судові витрати, виходячи з розміру заборгованості за договором позики 62 000,00 дол. США та вартості предмета іпотеки 347 009,00 дол. США станом на дату подання заяви про збільшення позовних вимог.
Апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції, рішення скасував, ухвалив нове судове рішення, яким відмовив у задоволенні позову, вважаючи, що у позивача як іпотекодавця не виникло права на відшкодування перевищення 90 % вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог.
ВС не погодився з висновками апеляційного суду, постанову скасував, рішення суду першої інстанції змінив, виклавши його мотивувальну частину та перший, другий абзаци його резолютивної частини в новій редакції, зокрема, стягнув з відповідача на користь позивача 6 256 886,10 грн, вирішив питання судових витрат, з огляду на таке.
Вартість предмета іпотеки, який іпотекодержатель набуває у власність за ст. 37 Закону України «Про іпотеку», має визначатися тільки на підставі оцінки суб’єктом оціночної діяльності на момент набуття, а не за домовленістю сторін у договорі.
Відповідно до Національних стандартів оцінки проведенню незалежної оцінки обов’язково передує ознайомлення з об’єктом шляхом забезпечення доступу до нього. Оцінка, проведена без особистого огляду майна, не може вважатися повною та об’єктивною.
Зобов’язання з відшкодування є грошовим і виникає в момент державної реєстрації права власності за іпотекодержателем. Оскільки це зобов’язання встановлено актом цивільного законодавства, воно має бути виконане у гривнях, а розмір відшкодування визначається за офіційним курсом НБУ саме на момент набуття права власності (31 жовтня 2019 року), а не на дату подання позову.
При цьому майнові інтереси іпотекодавця у разі прострочення виконання такого зобов’язання можуть бути захищені шляхом застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних.
Детальніше з текстом постанови ВС у справі № 757/11083/20 (провадження № 61-5191св25) можна ознайомитися за посиланням.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagramта в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
