Іран запровадив багаторівневу систему перевірки та пропуску морських суден через Ормузьку протоку, пише Reuters.
Незважаючи на попередження США про санкційні ризики, деякі уряди і перевізники йдуть на компроміс із Тегераном, щоб отримати заблоковане паливо.
Новий іранський механізм контролю координує Корпус вартових ісламської революції (КВІР). Система надання дозволів на прохід має чітку ієрархію. Найвищий пріоритет мають судна, пов’язані з союзниками Ірану — Росією та Китаєм. Другу чергу становлять країни з традиційно близькими зв'язками з Тегераном (як-от Індія та Пакистан). Третій рівень — це прямі міжурядові домовленості та угоди з іншими державами.
Як зазначають європейські джерела агенції, для компаній, які не підпадають під політичні союзи чи урядові домовленості, безпечний прохід протокою коштує від 150 000 доларів у вигляді спеціальних «зборів за безпеку та навігацію». Крім того, КВІР проводить ретельну перевірку документів через новостворене відомство Ормузької протоки, вимагаючи від судновласників розкривати дані про власників, вантаж, маршрут та національність екіпажу, щоб виключити будь-який зв'язок із США чи Ізраїлем.
Одним із прикладів роботи цієї схеми став танкер Agios Fanourios I, який перевозив іракську нафту до В'єтнаму. Судно було заблоковане в Дубаї з кінця квітня, але 10 травня змогло вийти в протоку завдяки прямим перемовинам між урядами Іраку та Ірану. Танкер рухався за наданими Тегераном координатами повз іранські військові блокпости на островах Абу-Муса та Великий Тунб. Поблизу острова Ормуз судно затримали швидкісні катери КВІР для фізичної інспекції через підозру в контрабанді, проте згодом відпустили. Звичайна п’ятигодинна подорож протокою через цей контроль тривала дві доби.
Морські експерти наголошують, що такі таємні угоди та виплати Ірану прямо порушують міжнародне морське право та американські санкції. Окрім ризику потрапити під обмеження США, компанії, які платять КВІР (визнаному у світі терористичною організацією), автоматично втрачають міжнародне страхування.
За даними військових США, у Перській затоці наразі заблоковано близько 1 500 суден та понад 22 000 моряків. До війни через протоку щодня проходило до 140 суден, а зараз аналітики фіксують лише поодинокі випадки проходу (менше 60 суден за три тижні).
При цьому для танкерів, які змогли вийти з підконтрольних Ірану вод, випробування не закінчуються. Той же танкер Agios Fanourios I одразу після виходу з протоки затримали на шість днів військові кораблі США в Омаській затоці в рамках американської морської блокади. Судно відпустили лише після дипломатичного тиску з боку В'єтнаму, і наразі воно прямує до пункту призначення з 2 мільйонами барелів нафти на борту.
- Раніше Іран, який встановив жорсткий контроль над протокою після початку ударів США та Ізраїлю 28 лютого, запровадив власну систему зборів — 1 долар за кожен барель нафти на борту. Оплату брали у китайських юанях або криптовалюті, і це дозволяло Тегерану уникати фінансового нагляду з боку Заходу.
- Згодом президент США Дональд Трамп запропонував утворити «спільне підприємство» з Іраном, аби брати плату із суден.
- Однак Єврокомісія офіційно відкинула ідею встановлення плати.