Історична пам’ять — основа ідентичності

У День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу Президент України Володимир Зеленський і перша леді Олена Зеленська встановили лампадки до Меморіалу пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу у сквері Миру в Києві.

«Ми згадуємо та вшановуємо пам’ять усіх жертв одного з найбільш жорстоких злочинів радянської влади — депортації кримськотатарського народу, яка стала актом очевидного геноциду. 1944 рік назавжди буде в історії як спроба знищити народ, коли малих і дорослих викинули з рідного дому та відправили в чужий край», — зазначив Володимир Зеленський.

Пам’ять тих, кого вбила ця депортація, вшанували хвилиною мовчання.

Президент наголосив, що не можна забути й пробачити цього злочину, тим паче коли росія розпочала нову війну проти України саме з Криму.

«Ми не забуваємо про наших людей, про тих, хто чинив і чинить опір у Криму, про тих, кого росіяни захопили та утримують. Усі кримські в’язні росії мають бути звільнені з полону. Ми працюємо по кожному прізвищу, по кожній долі. Нікого не залишимо ворогу», — акцентував глава держави.

Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв зазначив, що для цього корінного народу України депортація та геноцид стали частиною історичної пам’яті та ідентичності.

«Саме ця пам’ять надихала покоління кримських татар на боротьбу з комуністичним режимом, за повернення на батьківщину та відновлення своїх прав. Саме ця пам’ять спонукала фактично весь кримськотатарський народ на чолі з Меджлісом у лютому 2014 року відкрито виступити проти окупації Криму правонаступниками, ідейними спадкоємцями тоталітарного радянського режиму, а згодом прийняти на себе основний удар репресивної машини окупаційної влади», — сказав він.

Наприкінці церемонії муфтій Духовного управління Криму Айдер Рустемов прочитав молитву в пам’ять про жертв геноциду кримськотатарського народу.

Депортація кримських татар розпочалася о 3­й годині ранку 18 травня 1944 року й завершилася 20 травня. Менш ніж за дві доби радянська влада виселила весь корінний народ Криму з півострова. 12 листопада 2015 року Верховна Рада України ухвалила закон про визнання депортації кримськотатарського народу 1944 року геноцидом та встановила 18 травня Днем пам’яті жертв цього злочину.

Із нагоди Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу Міністерство закордонних справ оприлюднило заяву.

«18 травня 2026 року виповнюється 82 роки із дня примусової депортації кримськотатарського народу — одного з найжорстокіших злочинів сталінського тоталітарного режиму та акту геноциду корінного народу Криму.

У травні 1944 року радянський режим, прикриваючись безпідставними звинуваченнями у нібито співпраці з нацистською Німеччиною, здійснив цілеспрямований акт знищення кримськотатарського народу як національної спільноти, позбавляючи його рідної землі, мови, культури, традицій та історичної пам’яті.

Україна визнала депортацію кримськотатарського народу 1944 року актом геноциду. Ми вдячні Канаді, Литві, Латвії, Естонії, Польщі, Чехії та Нідерландам, які ухвалили аналогічні рішення, відновлюючи історичну справедливість та віддаючи шану пам’яті жертв цього злочину. Закликаємо інші країни приєднатися до міжнародного визнання геноциду кримськотатарського народу.

Після початку російської окупації Криму 2014 року окупаційна влада продовжила дискредитацію та утиски кримських татар, що залишилися на батьківщині. Заборона діяльності Меджлісу кримськотатарського народу, фабрикація кримінальних справ, примусова паспортизація, тиск на релігійні громади та створення нестерпних умов для життя — все це є сучасними формами примусового витіснення росією корінного народу України з його землі. Такі дії — грубе порушення міжнародного гуманітарного права, міжнародних прав людини та міжнародно­правових зобов’язань держави­окупанта.

Україна вшановує пам’ять усіх жертв депортації та висловлює глибоку повагу кримськотатарському народу, який, попри десятиліття репресій, зберіг свою національну ідентичність, культуру, мову та незламне прагнення до свободи й справедливості.

Закликаємо міжнародну спільноту посилити консолідований політико­дипломатичний, санкційний та правовий тиск на російську федерацію для припинення порушень прав людини в тимчасово окупованому Криму, звільнення всіх незаконно утримуваних осіб, забезпечення захисту прав корінного кримськотатарського народу та відновлення територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах.

Вимагаємо від російської федерації негайно припинити всі форми репресій проти кримських татар, скасувати незаконну заборону Меджлісу кримськотатарського народу, звільнити всіх політичних в’язнів і дотримуватися своїх міжнародних зобов’язань як держави­окупанта.

Пам’ять про трагедію 1944 року — невід’ємна частина нашої спільної історії та застереження для всього світу про небезпеку безкарності тоталітарних режимів. Відновлення справедливості, захист прав людини, деокупація Криму та повернення кримськотатарського народу до життя у свободі на рідній землі залишаються нашими спільними завданнями» — йдеться в заяві МЗС.