Історія Рівного з присмаком хмелю

Старовинні пивні діжки, пляшки, яким понад сто років, незвичні інструменти пивоварів і будинок, у якому колись мешкав господар відомої рівненської броварні. Усе це можна побачити в Музеї хмелярства та пивоваріння історичної Волині. Нещодавно його відвідали представниці громадської організації «Рівненський Союз українок».

Чи можна за старою пивною пляшкою прочитати історію міста? Виявляється, можна. Особливо якщо на ній збереглася назва давньої броварні, а поруч стоять діжки й обладнання, якими користувалися пивовари кілька поколінь тому. Ці речі розповідають не лише про виробництво популярного напою, а й про людей, які працювали, торгували, розвивали ремесла та розбудовували Рівне.

У таку незвичну подорож у минуле вирушили рівненські союзянки. Завдяки сприянню директора Рівненського пивзаводу Мар’яна Годи вони побували в музеї, який відкрився торік у відреставрованому історичному будинку на вулиці Петра Могили.

Знайомство з історією почалося ще до огляду експозиції. Адже сам будинок – теж своєрідний музейний експонат. Його звели 1928 року для Герша-Меєра Пісюка, власника відомої рівненської броварні «Бергшлосс». Свого часу це був житловий маєток, а згодом споруда змінила призначення. Багато років тут працював міський Центр творчості учнівської молоді. Після реставрації будинок став частиною нового історичного кварталу «Майдан Бергшлосс», зберігши пам’ять про своїх колишніх господарів.

Тепер у його стінах можна простежити історію ремесла, яке на Волині має давні традиції.

Екскурсію для гостей провела керівниця музею Світлана Гривюк. Її захоплива розповідь допомогла побачити за старовинними речами людей, які ними користувалися, і зрозуміти, як упродовж століть змінювалося пивоваріння.

Експозиція музею розмістилася на двох поверхах. Вона знайомить із найдавнішими способами виготовлення пива та розвитком промислового виробництва. Тут можна дізнатися, як готували хмільний напій за часів Русі, яку роль у поширенні пивоваріння відігравали монастирські броварні, як працювали майстри на Волині.

Особливо зацікавив союзянок короткометражний історичний фільм. Завдяки сучасним мультимедійним технологіям минуле ніби оживає перед глядачами. Ось шумери, які варили пиво ще тисячі років тому, ось середньовічні монастирі зі своїми броварнями, а далі – великі підприємства сучасності. Серед них і рівненський пивзавод, який досі працює неподалік історичного центру міста.

Не менш цікаво було розглядати справжні речі з минулого: старовинні діжки, кухлі, пляшки, інструменти та обладнання пивоварів кінця ХІХ – початку ХХ століття. Чимало цих експонатів походять із приватної колекції Мар’яна Годи, яку він збирав упродовж багатьох років.

За кожним предметом – своя історія. Скляні пляшки нагадують про часи, коли пиво розливали й продавали зовсім інакше, ніж сьогодні. Дерев’яні діжки – про роботу бондарів, без яких годі було уявити давню броварню. А старе обладнання дає змогу зрозуміти, скільки ручної праці потребувало виробництво пива до появи сучасних технологій.

Цікаво й те, що музей розповідає не лише про Рівне. Колись пивоварні працювали в Квасилові, Глинську, Острозі, Семидубах, Вовковиях та інших містечках і селах історичної Волині. Більшість цих підприємств давно припинила існування. Тепер про них нагадують документи, фотографії, старовинні предмети та назви, які вдалося зберегти.

Сам музей відкрили 31 серпня 2025 року, до Дня міста. Його створенню передували п’ять років підготовки, пошуку експонатів і відновлення історичної будівлі. Ініціатором став Мар’ян Года, який багато років цікавиться історією пивоваріння та колекціонує пов’язані з ним речі. Завдяки цьому приватне захоплення переросло в музей, де зібрано чимало свідчень минулого.

Для учасниць «Рівненського Союзу українок» екскурсія стала нагодою по-новому поглянути на знайоме місто. Адже можна роками проходити повз старі будинки й підприємства, навіть не здогадуючись, скільки цікавого приховує їхня історія.

Щиро дякуємо Мар’яну Годі за можливість побувати в музеї, а Світлані Гривюк – за змістовну екскурсію, цікаві розповіді й уміння захопити слухачів історією давнього ремесла.

Після таких відвідин інакше дивишся на звичні речі. Бо історія Рівного зберігається не тільки в архівах і книжках. Іноді вона стоїть на музейній полиці у вигляді старої пляшки, дерев’яної діжки чи кухля, яким користувалися наші земляки понад століття тому.

Валентина КОНДРАТЮК, голова ГО «Рівненський Союз українок».

Тетяна ПІЯР, почесна просвітянка, союзянка.