Істориків спіткала велика удача: На Пороссі, де стояв давньоруський замок знайшли золоті прикраси, що могли мати стосунок до скарбу королівни Агнеси Київської

Справа давня, але від того не менш цікава, з огляду що майже не відома широкому загалу. У 1900 році неподалік села Сахнівка Київської губернії (нині Черкаського району Черкаської області), в місцині Дівич-Гора на березі річки Рось місцевий селянин знайшов два горщики з давньоруськими прикрасами першої половини ХІІІ століття, передають Патріоти України з посиланням на сторінку “Скарбниця Національного музею історії України” у Facebook.

Що таке золоті гривни?

Золоті гривни — це масивні шийні обручі, які носили як прикраси у часи Давньої Русі найзначніші та найзаможніші представники суспільства. Ці прикраси виготовляли з різних матеріалів: від заліза до золота, і носили їх як заможні жінки, так і воїни. Крім того, згідно з історичними джерелами, гривни також могли бути нагородою від князя, що засвідчувала особливу довіру і заслуги отримувача.

Унікальність знайдених гривень

Ці дві золоті гривни, знайдені у місцевості Дівич-Гора, мають характерні риси, які дозволяють віднести їх до так званого половецького типу. Однією з особливостей є скручений стрижень, що потоншується до країв, створюючи враження хвиль, коли сонячне світло відбивається від цих золотих вигинів. Вони мають різні перетини: квадратний і прямокутний, що свідчить про високий рівень майстерності тогочасних ювелірів.

Історичне значення гривни

Археологічні джерела вказують, що гривнами прикрашали себе переважно заможні жінки. Однак золоті гривни на Русі були символом статусу та нагородою за видатні заслуги і серед чоловіків. Наприклад, найвідомішою є історія, викладена у Ніконівському літописі (перебіг подій 1000 року). Тоді богатир Олександр Попович був нагороджений золотим обручем великим князем Володимиром Святославичем за порятунок Києва від "поганих", кочовиків. Така практика була поширена в середньовіччі, і золота гривна ставала важливим елементом соціального визнання та державної відзнаки.

Вплив скандинавської культури

Цікаво, що ці гривни є підтвердженням впливу скандинавської традиції на давньоруське мистецтво. І хоча різні типи гривен носили ще давні слов’яни, саме в кінці ХІ століття скандинавський вплив сприяв розвитку цього виду прикрас. На території Київщини та Чернігівщини знайдено велику кількість подібних золотих обручів, що підтверджує тісний культурний зв'язок між народами того часу.

Золоті гривни, знайдені в Черкащині, є не лише археологічною знахідкою, але й важливим елементом нашої культурної спадщини. Вони розповідають про давні традиції, соціальні структури та впливи на території Давньої Русі. Це відкриття ще раз підтверджує багатство історії України і нагадує про велич наших предків.

Звідки в Сахнівці взялась така розкіш

Як зазначається вище, шийна гривна була досить розповсюдженою прикрасою на Русі, ще з варазьких часів. Поважні княжі слуги та дружинники часто-густо демонстрували свій статус та статок срібними гривнами на шії. Однак тішитися 150-200-грамовим виробом із золота могли або найбагатші, або найзначніші діячі та їхні родини.

Патріоти України попросили прокоментувати факт знахідки та її значення історика та краєзнавця Олега Іллюшка.

"Перш за все треба знати, що на місці села Сахнівка Черкаської області у ХІ-ХІІІ ст. розташовувся літописний Осетрів. Це був значний порт на річці Рось, до якого діставались кораблі з Дніпра, та один з порубіжних опорних пунктів Київського князівства на Пороссі, що прикривали Руську землю від кочовиків Дикого Степу.

Гарнізони пороських фортець та населення городів було досить строкатим: поряд з руськими тут жили поляки, виведені з батьківщини Ярославом Мудрим як полонені, а також тюркські васали київських князів - торки та печеніги, котрих на Русі скопом називали Чорні клобуки, через характерний головний убір. У подальшому Чорні клобуки відіграли значну роль в етногенезі українського козацтва.

Осетрів не входив до числа найбільших міст Порося. Однак з ним пов'язана одна дуже цікава історія, однієї непересічної жінки. Йдеться про дочку польського короля Болеслава III, дружину великого князя Київського Мстислава Ізяславича (правнука Володимира Мономаха), матері Романа Великого, отже і бабусі короля Данила Романович Галицького.

За деякими даними 1169 р. після страшного погрому Києва військами володимиро-суздальського князя Андрєя Боголюбського велика княгиня Агнеса Болеслава, відправила свої коштовності до Осетрова, де на Дівочій Горі стояв княжий замок. Там їх начебто і сховали в землі. Забрати коштовності назад княгиня не змогла, оскільки торки перейшли на бік ворожої гілки Мономаховичів і захопили Осетрів. Мстислав Ізяславович з сім'єю змушений був відступити на Волинь, де і помер 1070 року. За своїм спадком на київський стіл через роки, після смерті батьків, повернувся Роман Великий. Однак то вже дещо інша історія

Доля скарбів княгині-королівни Агнешки невідома. Можливо їх знайшли торки, що захопили і пограбували Осетрів. Тоді золоті гривни могли бути виготовлені з золота біглянки. Можливо ні. А дорогоцінні гривни даровані воєводі замку київськими князями як відзнака. Можливо ті були воєнною здобиччю. В кожному разі знайдений скарб піднімає значення Островського городища в очах істориків та археологів.", - розповів у бліц-інткрвєю пан Олег.