На Рівненщині попрощалися з військовими: Віктором Дацьким із Володимиреччини, Олександром Гладовським із Дубна, Максимом Веремейчиком із Рівненської громади та Олексієм Козачком із Городоцької громади.
Віктор Дацький народився 18 листопада 1978 року. Проживав у селі Берестівка. Служив на посаді водія-машиніста екскаватора інженерно-маскувального відділення інженерно-маскувальної роти 98-го окремого батальйону забезпечення. Мав звання солдата. Загинув 14 липня 2026 року на Сумщині.
Олександр Гладовський народився 19 січня 1973 року в місті Дубно. Ще у 2016 році долучився до лав Збройних Сил України, був учасником АТО. 27 лютого 2022 року добровільно та без вагань знову став на захист Батьківщини. Олександр пройшов найважчі випробування війни: разом із побратимами боронив Харківщину, тримав оборону на Миколаївському, Сумському та Запорізькому напрямках. Його неодноразово відзначали грамотами й подяками від вищого армійського командування. Військовослужбовець загинув 14 липня 2026 року під час виконання бойового завдання у Запорізькій області.
Максим Веремейчик народився 18 березня 1996 року у селі Стара Мощаниця. Брав участь у антитерористичній операції. На початку повномасштабного вторгнення Максим знову став на захист Батьківщини. Більшу частину служби був оператором станції протиповітряної оборони. Мав звання сержанта. Загинув 21 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Вважався зниклим безвісти, його загибель підтвердили за результатами ДНК-експертизи.
Олексій Козачок народився 1 жовтня 1974 року у селі Городок. До лав Збройних Сил України приєднався восени 2024 року. Службу проходив у 13-му окремому десантно-штурмовому батальйоні імені Героя України полковника Тараса Сенюка 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади Збройних Сил України. Із 13 квітня 2025 року вважався зниклим безвісти поблизу населеного пункту Олешня курської області. Згодом тіло загиблого воїна було ідентифіковано за результатами ДНК-експертизи.