Українські Ізмаїл і Рені, румунські Галац і Бреїла та молдовський Джурджулешти пропонують розвивати як спільний логістичний хаб на Дунаї. Для цього потрібно збільшити пропускну спроможність Сулінського каналу, спростити прикордонні процедури та залучити інвестиції.
Ідею обговорили на міжнародному форумі "Відбудова України: безпека, можливості, інвестиції" в Бухаресті, повідомляє Суспільне Одеса, пише ЦТС.
Генеральний директор румунського Центру нової стратегії Джордже Скутару запропонував Україні, Румунії та Молдові спільно розвивати п'ять портів і залучати кошти на модернізацію їхньої інфраструктури.
"Якщо ми, три держави, спільно просуватимемо цю ідею, буде легше залучати інвестиції", - сказав Скутару.
Серед першочергових завдань він назвав інформатизацію Ізмаїльського порту.
Водночас керівник Міжнародного вільного порту Джурджулешти Матіас фон Тухер наголосив на потребі узгодити документи та прикордонні процедури між трьома країнами. Він також запропонував спеціалізувати порти на різних видах вантажів, щоб не витрачати кошти на дублювання інфраструктури, і залучити додаткове фінансування для українських та молдовських портів.
Генеральний директор Адміністрації морських портів Дунаю Румунії Ніколає Тівілічі навів приклад можливої співпраці: великі судна з нафтопродуктами могли б розвантажуватися в Галаці, після чого вантажі доставляли б меншими баржами до Рені та Ізмаїла. На його думку, це допомогло б зменшити ризики для українських портів.
Однією з головних перешкод для збільшення вантажопотоку залишається пропускна спроможність Сулінського каналу в Румунії, який з'єднує Дунай із Чорним морем.
Директор Ізмаїльського порту Віталій Нікула пояснив, що для збільшення перевезень важливо забезпечити ефективніший рух суден. Раніше на каналі запровадили нічну навігацію, електронну чергу та обмін даними про рух суден.
"Для того, щоб ми могли опрацьовувати більше вантажів як на експорт, так і на імпорт, для нас цей Сулінський канал - першочергове питання", - пояснив Нікула.
Водночас порти вже співпрацюють у перевезенні вантажів. Зокрема, баржі із зерном з Ізмаїла прямують до Галаца, де вантаж перевантажують на морські судна.
Варто зауважити, що після початку повномасштабного вторгнення росії та блокування портів Великої Одеси частину українських вантажопотоків переорієнтували на Дунай. Портова інфраструктура почала працювати з більшими обсягами, зокрема експорту зерна.
За словами Нікули, у 2023 році державний Ізмаїльський порт обробляв близько 850 тисяч тонн вантажів на місяць. В одному з місяців сукупний обсяг перевалки всіма операторами в акваторії порту сягнув двох мільйонів тонн.
У Рені загальна перевалка державного підприємства та приватних операторів за 2023 рік перевищила 10 мільйонів тонн, повідомив Макогонюк.
Українські порти на Дунаї також змушені адаптуватися до загрози російських атак. У Рені використовують стаціонарні укриття та встановлюють мобільні, якими можуть користуватися працівники портів, приватних стивідорних компаній і екіпажі суден.
В Ізмаїлі під час повітряної загрози судна намагаються оперативно відводити від причалів, а після її завершення роботу відновлюють. За словами Нікули, нинішні атаки ускладнюють роботу порту більше, ніж у 2022–2023 роках.
Скутару запропонував також розглянути можливість створення безпольотної зони над українськими дунайськими портами.
"Можливо, НАТО варто подумати про безпольотну зону, зону заборони польотів над українськими портами на Дунаї", сказав він.
За словами Скутару, захист портової інфраструктури важливий для стабільного українського експорту та майбутньої відбудови країни. Він також зауважив, що навіть після мирної угоди або припинення вогню портам можуть загрожувати кібератаки та диверсії.