Кабмін дозволив закупівлі до 10 млн грн без тендера: що зміниться для бізнесу, енергетики та «Укрзалізниці»

Кабінет міністрів постановою № 1181 вніс зміни до державних закупівель. Зокрема, дозволено у визначених випадках обходитися без стандартних процедур під час закупівлі залізничного тягового рухомого складу, природного газу, обладнання для відновлення енергетики, засобів захисту критичної інфраструктури та деяких спортивних послуг.

А для бізнесу, який хоче продавати державі товари, одночасно з’являється більше вимог: доведеться підтверджувати локалізацію, походження товару, а в окремих випадках – показувати весь ланцюг постачання від виробника до кінцевого постачальника.

Що саме змінилося і де це може відчути звичайна людина – в матеріалі «Судово-юридичної газети».

Одна з найбільш помітних змін стосується товарів, для яких держава встановила вимоги щодо локалізації виробництва. Йдеться про товари, у виробництві яких має бути визначена частка української складової. Постанова № 1181 деталізує, як саме бізнес має це підтверджувати під час державних закупівель.

Для закупівель, де вартість такого товару або товарів у складі предмета закупівлі становить 1 млн грн або більше, постачальник має надати посилання на відповідний товар у переліку локалізованих товарів або документ, який підтверджує походження товару з відповідної країни.

Замовник має отримати можливість перевірити, що саме йому пропонують і звідки цей товар походить.

Постачальнику доведеться показати, звідки взявся товар

Якщо компанія не виробляє товар сама, а купує його в іншого підприємства, у визначених випадках вона повинна буде розкрити, звідки його поставили. Постачальник має надати інформацію про всіх суб’єктів господарювання, залучених між виробником і ним самим. Зокрема, їхні найменування, ідентифікаційні дані та документи, які підтверджують участь у постачанні.

Це можуть бути договори, акти приймання-передачі, накладні, сертифікати та інші документи. Причому якщо під час виконання договору ланцюг постачання зміниться, постачальник повинен повідомити про це замовника до поставки товару та надати оновлені документи.

Тобто перед участю в державній закупівлі потрібно буде набагато уважніше перевіряти не лише власні документи, а й документи своїх контрагентів.

Якщо товар іноземний, то в передбачених постановою випадках його походження потрібно підтвердити документально. Йдеться, зокрема, про товари з країн, які є учасниками Угоди СОТ про державні закупівлі або мають з Україною міжнародні договори, що містять положення про державні закупівлі.

Постачальник повинен буде надати документ про походження товару – наприклад, сертифікат або відповідну декларацію. Тобто для державного замовника важливо буде не лише де товар продається, а й де він вироблений. Для імпортерів це означає додаткову увагу до документів, які підтверджують походження продукції.

Що це означає для українських виробників

Для українського виробника державні закупівлі залишаються великим ринком, але тепер важливо правильно підтвердити, що товар відповідає вимогам щодо локалізації.

У 2026 році встановлений законом мінімальний рівень локалізації становить 30%. Тому виробнику потрібно не просто виготовити товар із певною часткою української складової, а й належним чином підтвердити це під час закупівлі.

Для держави логіка тут зрозуміла: якщо бюджетні кошти витрачаються на великі закупівлі, частина цих грошей має залишатися в українській економіці – через виробництво, комплектуючі, робочі місця та податки. А для бізнесу це означає більше роботи з документами та більшу відповідальність за достовірність інформації.

Що буде, якщо бізнес не підтвердить локалізацію

Пропозицію можуть відхилити, якщо:

• заявлений рівень локалізації не відповідає встановленому;
• немає посилання на товар у відповідному переліку;
• немає документа про походження товару;
• постачальник не надав інформацію про всіх учасників ланцюга постачання;
• у пропозиції відсутня необхідна інформація про товар;
• товар включений до переліку локалізованих на підставі заяви іншої компанії, а не того суб’єкта, який зазначений виробником у пропозиції.

Крім того, якщо орган державного фінансового контролю ще до укладення договору виявить, що замовник взагалі не встановив необхідних вимог щодо локалізації, такий запит пропозицій доведеться скасувати.

Тобто відповідальність у цій частині стосується вже не тільки бізнесу, а й самого державного замовника.

«Укрзалізниці» дозволили купувати вживаний рухомий склад без звичайних процедур

Окремо Кабмін змінив правила для «Укрзалізниці». До 24 березня 2027 року компанія зможе без стандартних процедур закупівлі купувати залізничний тяговий рухомий склад, у тому числі той, що вже був у використанні. Разом із ним можна буде закуповувати запасні частини, а також послуги з оренди, технічного обслуговування, транспортування, доставки та митного оформлення такого рухомого складу.

Це важливо, тому що в умовах війни можливість швидше придбати локомотив або інший необхідний рухомий склад може бути важливою для самої залізниці. Тобто уряд фактично скорочує час на закупівлю там, де чекати повної процедури може бути складно або недоцільно.

Газ теж можна буде купувати без звичайної процедури

Ще одна зміна стосується природного газу. Визначені постановою замовники зможуть купувати газ у суб’єкта ринку, на якого Кабмін поклав спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів, без стандартних процедур закупівлі. Так само такий суб’єкт зможе купувати газ для виконання своїх спеціальних обов’язків.

Постанова змінює саме механізм закупівлі – дозволяє в окремих випадках не проводити стандартну процедуру, щоб швидше забезпечити необхідний ресурс.

Енергетику після ударів теж дозволили відновлювати швидше

Це одна з тих змін, яка найбільше стосується звичайних українців. Кабмін дозволив без стандартної процедури закуповувати товари, роботи та послуги, необхідні для відновлення, реконструкції та капітального ремонту пошкоджених або зруйнованих об’єктів електроенергетичного комплексу. Йдеться саме про об’єкти, які постраждали внаслідок збройної агресії.

До укладення договору замовник повинен підтвердити документами результати огляду або обстеження, факт пошкодження чи руйнування, необхідність закупівлі та її обсяги.

Тобто якщо пошкоджене енергетичне обладнання потрібно терміново замінити або відремонтувати, держава отримує можливість не витрачати додатковий час на повну закупівельну процедуру. Мета – забезпечити надійну та безперебійну роботу об’єднаної енергетичної системи.

Дозволили швидше купувати обладнання для газової інфраструктури

Ще один спеціальний виняток стосується газової інфраструктури. Суб’єкти ринку природного газу зможуть без стандартної процедури закуповувати компресорні, газопоршневі та газотурбінні газоперекачувальні установки. Причому дозволено купувати і вживане обладнання.

Але тут уряд поставив запобіжник: ціна вживаної установки не може перевищувати її вартість, визначену за висновком експерта, експертним дослідженням або звітом про оцінку майна. Тобто можливість купити обладнання швидше не означає можливість купити його за будь-якою ціною.

Цей механізм призначений для забезпечення роботи технологічних процесів та відновлення об’єктів, пошкоджених або зруйнованих через війну.

Захист критичної інфраструктури: до 10 млн грн без стандартної процедури

Ще один новий виняток – закупівлі для захисту об’єктів критичної інфраструктури. Він також охоплює будівництво, створення та облаштування об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту. Але скористатися таким механізмом можна лише за двох умов: вартість договору не перевищує 10 млн грн, строк його виконання не перевищує 90 днів.

Тобто, уряд встановив конкретні рамки, в яких замовник може скористатися винятком. Для громад це означає можливість швидше реалізовувати окремі проєкти, пов’язані із захистом критичних об’єктів та укриттями.

Спорт: послуги до 30 тисяч євро можна купувати без тендера

Окремий виняток з’явився для спортивної сфери. Без стандартних процедур можна буде купувати послуги, необхідні для проведення спортивних заходів і змагань, фізкультурно-оздоровчих заходів, спортивної реабілітації, а також підготовки та участі національних збірних у міжнародних змаганнях. Але є фінансова межа – до 30 тис. євро без ПДВ у межах одного заходу.

При цьому курс євро для такого розрахунку визначатиметься за офіційним курсом НБУ станом на 1 січня року, коли укладається договір.

Варто зазначити, якщо вартість закупівлі становить 50 тис. грн або більше, замовник повинен оприлюднити в електронній системі звіт, договір та його додатки, а також обґрунтування, чому закупівлю провели саме за цим винятком. Тобто процедуру спрощують, але повністю ховати витрачені гроші від громадськості не дозволяють.

Що буде із закупівлями, які вже розпочалися

Для цього Кабмін передбачив просте правило. Якщо закупівлю розпочали до набрання чинності постановою № 1181, її завершуватимуть за старими правилами. Тобто нові вимоги не повинні змінювати умови вже розпочатої закупівлі заднім числом.

Для бізнесу це особливо важливо: якщо компанія вже бере участь у процедурі, вона має орієнтуватися на правила, які діяли на момент її початку.

Для звичайного українця – це правила, від яких залежить, наскільки швидко держава зможе відновлювати критичну інфраструктуру і наскільки прозоро витрачатимуться на це бюджетні кошти.

І саме тут головне питання вже не в тому, чи потрібні спрощені закупівлі під час війни. Питання в іншому – чи будуть ці винятки використовуватися саме для швидкого вирішення реальних проблем, а не як спосіб обійти конкуренцію там, де поспішати насправді немає потреби.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.