Кабмін готує бізнесу нові правила оподаткування: кредити більше не допоможуть ховати прибуток від податків
Українські компанії зможуть по-новому враховувати витрати за кредитами, позиками та іншими запозиченнями. Законопроєкт №16036 пропонує встановити межу таких витрат, які бізнес зможе врахувати при розрахунку податку на прибуток. Мета змін — не допустити ситуацій, коли великі боргові витрати використовують для штучного зменшення оподатковуваного прибутку.
Чому виникла потреба у змінах
Як писала «Судово-юридична газета», проблема, яку намагається вирішити Мінфін, полягає не в самих кредитах чи позиках. Компанія має право залучати кошти для розвитку бізнесу, а сплата процентів за такими зобов’язаннями є звичайною господарською операцією. Питання виникає тоді, коли значна частина прибутку компанії фактично йде на обслуговування боргів. Проценти за позикою зменшують фінансовий результат, а отже, і суму прибутку, з якої сплачується податок. Якщо кредитором є інша компанія тієї самої групи, процентний дохід при цьому отримує вже вона.
Як зазначає Мінфін, структура фінансування може впливати на те, де саме залишиться прибуток і в якій країні з нього буде сплачено податок. Саме тому правила ЄС передбачають обмеження на суму витрат на запозичення, яку компанія може врахувати для цілей оподаткування.
В Україні таке обмеження вже існує, але воно працює за іншою логікою. Наразі пункт 140.2 статті 140 Податкового кодексу застосовується до процентів за боргами перед нерезидентами, якщо такі боргові зобов’язання більш ніж у 3,5 раза перевищують власний капітал підприємства.
Тобто нинішнє правило залежить одразу від двох обставин: хто є кредитором і яким є співвідношення боргу до власного капіталу. Через це воно не охоплює, наприклад, позику від української компанії, навіть якщо така позика суттєво збільшує витрати підприємства на обслуговування боргу. Законопроєкт №16036 пропонує відмовитися від такого підходу. Нове правило поширюватиметься на всі боргові зобов’язання — незалежно від того, чи надав кошти резидент або нерезидент, пов’язана чи непов’язана особа.
Такий підхід має наблизити українські правила до європейських. Законопроєкт розробили для виконання статті 4 Директиви ЄС ATAD та рекомендацій ОЕСР щодо протидії ситуаціям, коли великі витрати на обслуговування боргів використовують для зменшення оподатковуваного прибутку.
Що зміниться у правилах витрат на запозичення
Одна з ключових змін стосується того, скільки витрат за кредитами, позиками та іншими запозиченнями компанія зможе врахувати, коли рахуватиме податок на прибуток. Зараз обмеження діє за правилом «тонкої капіталізації» і стосується боргів перед нерезидентами. Законопроєкт пропонує відмовитися від такого підходу та встановити загальне правило: надмірні витрати на запозичення можна буде врахувати в межах 30% EBITDA — це показник, який показує, скільки заробляє компанія від своєї діяльності до врахування відсотків за боргами та податків.
Причому йдеться не лише про банківські кредити. До боргових зобов’язань віднесуть позики, депозити, РЕПО, фінансовий лізинг, факторинг та інші інструменти залучення фінансування.
Ширшим стане і перелік витрат. Окрім звичайних процентів, враховуватимуться, зокрема, витрати за лізингом, капіталізовані витрати на запозичення, курсові різниці за боргами, окремі витрати за деривативами та хеджуванням, а також комісії за гарантії й організацію фінансування. Перелік не є вичерпним.
Надмірними вважатимуться витрати на запозичення, які перевищують доходи підприємства від процентів та інших економічно еквівалентних їм доходів.
Для них встановлюватиметься ліміт: ЛВ = ПД + БВ, де ПД — процентні доходи, а БВ — більша з двох величин: 30% EBITDA або грошового порогу.
Якщо витрати перевищать ліміт, фінансовий результат до оподаткування збільшиться на суму перевищення. Але підприємство не втратить ці витрати назавжди: їх можна буде переносити на наступні періоди без обмеження в часі.
Зберігатиметься і невикористана частина самого ліміту — її можна буде використати протягом наступних п’яти років.
Щоб нові правила не створювали зайвого навантаження для компаній із невеликими витратами на фінансування, передбачено грошовий поріг. Він становитиме не менше еквівалента 500 тис. євро і може сягати 3 млн євро в частині кваліфікованих витрат на запозичення.
Кваліфікованими вважатимуться витрати за боргами перед непов’язаними кредиторами, якщо пов’язана особа не гарантує виконання такого боргу та не бере участі у зустрічному фінансуванні.
Єврові суми перераховуватимуться у гривні за курсом НБУ на 1 січня відповідного року. Це Пправило не поширюватиметься на банки, філії іноземних банків та страховиків. Також передбачений виняток для певних довгострокових проєктів публічної інфраструктури.
Водночас частину нинішніх винятків скасують. Зокрема, більше не буде окремого звільнення для процентів на користь іноземних банків. Нові правила також охоплять фінансові установи та компанії, що займаються виключно лізинговою діяльністю.
Зокрема, для резидентів Дія City, які працюють за спеціальними правилами оподаткування, встановлять окремий об’єкт оподаткування зі ставкою 18%.
Водночас законопроєкт передбачає механізм зарахування вже сплаченого податку, щоб одні й ті самі суми процентів не оподатковувалися двічі. Невикористане зменшення податку можна буде переносити на наступні періоди без обмеження в часі.
Коли почнуть діяти зміни
Нові правила пропонується застосовувати з 1 січня 2028 року — незалежно від того, коли був укладений кредитний чи інший договір.
При цьому вже накопичені до кінця 2027 року невраховані проценти не зникнуть: їх перенесуть до накопичених витрат на запозичення і надалі можна буде використати за новими правилами.
Натомість чинне щорічне зменшення таких сум на 5% пропонується скасувати.
Отже, з 2028 року важливо буде не те, хто позичив гроші підприємству, а скільки воно витрачає на обслуговування боргів. Мета змін — не дозволити бізнесу штучно зменшувати податки через надмірні борги, але водночас витрати які не можна буде врахувати одразу, їх можна буде перенести на майбутні періоди.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagramта в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
