Кабмін не може відкладати виплату вже нарахованих пенсій через брак коштів: позиція Верховного Суду

Верховний Суд визначив межі повноважень Кабінету Міністрів щодо порядку виплати вже нарахованих пенсій та визнав незаконними окремі положення урядового Порядку №1165.

16 липня 2026 року Верховний Суд у справі №320/60179/24 розглянув спір щодо виплати пенсійної заборгованості внутрішньо переміщеній особі. Суд залишив без задоволення касаційну скаргу Кабінету Міністрів України, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій — без змін.

Ключовим у справі було питання, чи може Кабмін встановити додаткові умови для отримання вже нарахованої пенсії, зокрема пов’язати її виплату з бюджетними призначеннями, черговістю та наявністю коштів.

Верховний Суд дійшов висновку, що такі обмеження не можуть встановлюватися підзаконним актом, якщо відповідних умов немає в законі.

Як виник спір

Позивачу призначили пенсію за віком. У 2015 році він отримав статус внутрішньо переміщеної особи.

У квітні 2017 року виплату пенсії припинили. Пенсіонер звернувся до суду, який визнав дії Пенсійного фонду протиправними та зобов’язав поновити нарахування і виплату пенсії з 1 квітня 2017 року.

Рішення набрало законної сили 19 липня 2019 року.

Пенсію поновили, однак повністю виплатити заборгованість не вдалося. Пенсійний фонд визначив її загальний розмір у 199 897,94 грн.

Упродовж 2022–2023 років частину заборгованості виплатили. Станом на 1 грудня 2023 року залишок становив 195 408,34 грн.

Чому виникла проблема з виплатою

Для погашення заборгованості Пенсійний фонд застосував Порядок №1165, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 10 листопада 2021 року.

Цей документ визначав механізм виплати пенсій, не отриманих за минулі періоди, зокрема сум, нарахованих на виконання судових рішень.

Порядок передбачав виплату за відповідною бюджетною програмою, включення людей до визначеного переліку, здійснення виплат у межах бюджетних призначень та встановлену черговість.

Також передбачалася можливість пропорційного зменшення суми виплати у разі недостатності бюджетних коштів.

Саме ці положення стали предметом спору.

Що може і чого не може Кабмін

Верховний Суд зазначив, що Кабінет Міністрів має повноваження встановлювати процедурні та організаційні механізми, необхідні для реалізації законодавчих норм.

Однак уряд не може підзаконним актом змінювати встановлені законом умови виникнення та реалізації права на пенсію, встановлювати додаткові матеріально-правові обмеження або фактично звужувати гарантоване законом право.

Так само підзаконний акт не може ставити отримання вже нарахованої пенсії в залежність від умов, яких закон не передбачає.

Таким чином, проблема у цій справі полягала не в самому праві Кабміну регулювати процедуру виплати, а в тому, що Порядок №1165 встановив обмеження, яких не містило законодавство.

Нарахована пенсія є майновим правом

Верховний Суд розмежував право на призначення пенсії та право на отримання коштів, які вже нараховані конкретному пенсіонеру.

У цій справі йшлося саме про вже нараховану заборгованість.

Суд зазначив, що з моменту нарахування відповідних сум між людиною та державою виникає грошове зобов’язання. Тому нарахована пенсія є майновим правом людини, а не лише записом у документах Пенсійного фонду.

Відповідно, держава повинна забезпечити виплату таких коштів у повному обсязі.

Чи може відсутність коштів бути підставою для відтермінування

Положення Порядку №1165 пов’язували виплату пенсійної заборгованості з бюджетними призначеннями, черговістю, кількістю інших отримувачів та можливістю пропорційного зменшення виплати.

Водночас Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» такого механізму щодо вже нарахованої пенсії не встановлює.

Суд також звернув увагу на статтю 113 цього закону. Вона передбачає, що у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі такий дефіцит покривається за рахунок коштів Державного бюджету України.

Бюджетний кодекс України також відносить компенсацію дефіциту Пенсійного фонду до видатків державного бюджету.

Тому бюджетна дисципліна не дає Кабінету Міністрів можливості змінювати встановлене законом джерело фінансування пенсій або запроваджувати додаткові умови для реалізації пенсійних гарантій.

Окремі правила для ВПО також мають відповідати закону

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачає, що право ВПО на пенсійне забезпечення реалізується відповідно до законодавства України.

Сам статус внутрішньо переміщеної особи не може бути підставою для обмеження права на пенсію або встановлення додаткових умов її виплати.

Водночас держава може створювати для ВПО спеціальні механізми, які допомагають реалізовувати їхні права. Проте такі механізми не повинні ставити їх у менш сприятливе становище порівняно з іншими пенсіонерами.

Мін’юст звертав увагу на проблему ще до ухвалення постанови

У матеріалах справи також зазначено, що під час правової експертизи проєкту постанови №1165 Міністерство юстиції перевіряло його відповідність чинному законодавству.

За критерієм узгодженості положень проєкту з чинним законодавством було зазначено «ні». Мін’юст окремо вказав на необхідність перегляду редакції пункту 4 проєкту постанови.

Верховний Суд врахував цю обставину, оскільки вона свідчила про те, що питання відповідності спірних положень законодавству було виявлено ще до ухвалення постанови.

Які положення Порядку №1165 скасовано

Верховний Суд не визнав протиправним увесь Порядок №1165.

Протиправними та нечинними суд визнав лише абзац другий пункту 1 та пункт 4 цього Порядку.

Саме ці положення встановлювали спеціальний порядок виплати нарахованих пенсійних сум ВПО, якого не передбачав закон, і ставили реалізацію права на отримання коштів у залежність від бюджетних призначень та інших умов.

Що це означає для пенсіонерів

Як зазначила Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради, постанова має значення для людей, які мають нараховану, але невиплачену пенсійну заборгованість, зокрема якщо вона виникла через незаконне припинення пенсії та була підтверджена судовим рішенням.

Якщо пенсія вже нарахована, держава не може підзаконним актом змінити правила таким чином, щоб виплата залежала виключно від бюджетної черги.

Якщо існує судове рішення про поновлення пенсії та виплату належних сум, воно має виконуватися.

Статус ВПО також не може бути підставою для встановлення менш сприятливих умов реалізації права на пенсію.

Водночас постанова Верховного Суду не означає автоматичної виплати будь-якої пенсійної заборгованості всім пенсіонерам.

У кожній конкретній ситуації необхідно встановити, чи була пенсія припинена незаконно, чи існує судове рішення, чи поновили пенсію, чи була заборгованість фактично нарахована, за який період вона виникла та які норми застосував Пенсійний фонд.

Також потрібно з’ясувати, чи стосується конкретна ситуація положень Порядку №1165, які Верховний Суд визнав протиправними та нечинними.

Отже, постанова є правовим орієнтиром, однак сама по собі не означає, що кожна пенсійна заборгованість буде виплачена автоматично без звернення до відповідних органів або, за необхідності, до суду.

Верховний Суд залишив касаційну скаргу Кабінету Міністрів без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій — без змін. Постанова Верховного Суду є остаточною та не оскаржується.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.