Україна запускає механізм міжнародної торгівлі скороченнями викидів парникових газів і створює Національний вуглецевий реєстр. Відповідне рішення Кабінет Міністрів ухвалив 10 червня.

Про це повідомила пресслужба Мінекономіки.

Зазначається, що новий механізм дозволить Україні долучитися до міжнародних вуглецевих ринків відповідно до статті 6 Паризької угоди та залучати додаткові інвестиції у проєкти декарбонізації, модернізації промисловості та відновлення інфраструктури.

Одночасно уряд затвердив порядок функціонування Національного вуглецевого реєстру, який стане основним інструментом для обліку та реалізації міжнародних вуглецевих операцій.

У міністерстві наголошують, що рішення відкриває новий канал міжнародного кліматичного фінансування для української економіки.

«Ми створюємо необхідну правову та інституційну основу для участі України в міжнародних вуглецевих ринках. Це відкриває нові можливості для залучення кліматичного фінансування, реалізації інвестиційних проєктів і модернізації економіки із застосуванням найкращих міжнародних кліматичних практик», – зазначив заступник міністра Олександр Краснолуцький.

Постанова також створює правову основу для реалізації вже укладених міжнародних домовленостей у сфері кліматичної співпраці, зокрема зі Швейцарією та Японією.

Завдяки новому механізму українські підприємства та громади в перспективі зможуть отримувати фінансування на проєкти у сферах:

• відновлюваної енергетики;
• модернізації енергетичної інфраструктури;
• теплопостачання;
• чистого транспорту;
• управління відходами;
• впровадження низьковуглецевих технологій.

Уряд очікує, що запуск міжнародної торгівлі скороченнями викидів сприятиме не лише залученню інвестицій, а й підвищенню прозорості кліматичної політики та інтеграції України до глобальних вуглецевих ринків.

Довідково.

Стаття 6 Паризької угоди передбачає можливість міжнародної торгівлі результатами скорочення викидів і реалізації спільних кліматичних проєктів між державами, що дозволяє досягати кліматичних цілей із меншими витратами та залучати додаткові ресурси для декарбонізації економіки.

Бекграунд. Раніше Mind пояснював, як українські компанії можуть заробляти на ринку вуглецю, та до чого тут Shell, Microsoft і Нікопольська сонячна електростанція.