Кабмін зобов'язали змінити автоматичний військовий облік: постанова визнана незаконною
Одним кліком мишки ДМС та Міноборони повертали статус військовозобов’язаних тим, хто давно втратив його за законом, не залишаючи людям жодного внесудового механізму виправлення помилки.
Масштабний експериментальний проєкт з автоматичної верифікації даних, прописаний Постановами Кабміну № 932 (зі змінами згідно Постанови № 556), замислювався як наочна демонстрація цифрової ефективності держави. Ідея виглядала просто: Державна міграційна служба (ДМС) формує єдиний перелік усіх чоловіків віком від 25 до 60 років, передає його до Міністерства оборони, а відомство, зіставивши списки через електронну систему «Трембіта», автоматично ставить на військовий облік усіх, чиїх прізвищ не виявилося в реєстрі «Оберіг».
Проте, на практиці цей електронний процес перетворився на юридичний колапс. Алгоритм не аналізував, чому людини немає на обліку. У результаті в один день «на обліку» опинилися тисячі громадян, які свого часу були повністю виключені з військового обліку за станом здоров’я чи з інших законних підстав. Люди, які роками мали офіційні документи про втрату статусу військовозобов’язаного, раптово побачили у застосунках позначки про перебування на обліку в ТЦК, часто – в тих ТЦК та СП, де про них не було жодного документа.
Найгіршим виявилося те, що підзаконні акти Кабміну створили чергову сіру зону: механізм автоматичного взяття на облік запровадили, а от інструменту для скасування цієї помилки у позасудовому порядку підзаконна база просто не передбачала.
Передумови звернення до суду: колізія та безвихідь громадян
Ситуація, що склалася у 2025 році, мала масовий характер. Громадяни, виявивши себе в реєстрі «Оберіг», зверталися зі скаргами та заявами до ТЦК та СП та Міністерства оборони України. Проте, відповідь уповноважених органів була стандартною: у посадових осіб відсутній нормативно визначений алгоритм дій для вилучення таких відомостей з реєстру.
Єдиним шляхом захисту прав залишалося звернення до суду з індивідуальними позовами. Проте, судовий процес триває місяцями, вимагає фінансових витрат на правничу допомогу, а головне — за цей час чимало громадян були примусово мобілізовані, так і не дочекавшись ухвалення рішення у справі.
Правовий аналіз проблеми вказував на порушення: Кабінет Міністрів України, ухвалюючи експериментальний порядок, фактично розширив перелік осіб, які підлягають взяттю на військовий облік, вийшовши за межі повноважень, делегованих йому Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу».
Обов’язок щодо ведення обліку та категорії громадян, на яких він поширюється, чітко імперативно визначені статтею 1 та статтею 17 Закону України № 2232-XII. Уряд не мав права підзаконним актом змінювати статус осіб, звільнених від виконання військового обов’язку законом.
Судовий процес
Боротьба за скасування протиправних норм вимагала тривалої та послідовної процесуальної роботи.
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 17 грудня 2025 року відмовив у задоволенні позову до Кабінету Міністрів України (третя особа — Міністерство оборони України), погодившись із аргументами уряду щодо доцільності верифікації даних в умовах воєнного стану.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Шостого апеляційного адміністративного суду. Інтереси позивача представляла адвокатка Дар’я Тарасенко.
16 вересня 2026 року колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду ухвалила Постанову у справі № 320/31215/25.
Суд повністю задовольнив апеляційну скаргу, скасував рішення першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким:
Визнав протиправними та нечинними пункти 17 та 17-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2025 року № 556 «Про реалізацію експериментального проєкту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов’язаних та резервістів».
Зобов’язав Кабінет Міністрів України привести Постанову № 556 у відповідність до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».
І головне зобов’язав уряд розробити та врегулювати нормативний механізм скасування постановки на військовий облік осіб, яких було безпідставно залучено до обліку згідно з автоматичними процедурами Постанов № 932 та № 556.
Рішення набрало законної сили негайно з моменту його проголошення 16 вересня 2026 року.
Коментар адвокатки Дар’ї Тарасенко, яка представляла позивача у справі
«Це була складна та виснажлива справа, де нам намагалися заважати на всіх етапах, але результат є принциповим для всієї правової системи. Перша інстанція нам відмовила, тому в апеляції ми тиснули всіма можливими юридичними аргументами.
У чому суть проблеми, яку ми вирішували? У 2025 році через нормативні зміни Кабмін зобов’язав ДМС збирати списки абсолютно всіх чоловіків від 25 до 60 років та передавати їх Міноборони. Міноборони порівнювало ці списки із власними базами, а весь залишок — автоматично ставило на облік. У Постанові Кабміну було прямо написано: «ті, які не перебувають на військовому обліку» — без жодного уточнення, а чому вони там не перебувають.
Через це формулювання в один день тисячі чоловіків опинилися на обліку в ТЦК. Хтось дійсно роками ухилявся — і тут питань немає. Але ж величезна частина людей була виключена з обліку за законом. І не існувало жодного способу виправити цю помилку, окрім як іти до суду. Листи до ТЦК чи Міноборони не діяли взагалі. А поки людина судилася, її часто встигали мобілізувати.
Наша юридична позиція в суді була чіткою: коло осіб, які мають перебувати на військовому обліку, визначає виключно Закон — а саме стаття 17 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Вигадувати власні категорії та ставити на облік виключених осіб Кабмін не має права, це пряме перевищення повноважень уряду. Суд з цим погодився.
Що далі? Постанова суду набрала чинності. Ми свідомі того, що Кабмін 100% подаватиме касаційну скаргу до Верховного Суду та проситиме зупинити виконання рішення. Проте зараз головне — Кабмін зобов’язаний розробити нормативний механізм. Щоб чоловік, якого через помилку алгоритму поставили на облік, міг подати заяву й документи до ТЦК, а ТЦК було ЗОБОВ’ЯЗАНЕ внести зміни до реєстру без суду».
Глобальні наслідки рішення
Значення Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 320/31215/25 виходить далеко за межі захисту прав конкретного позивача
Визнання протиправними пунктів 17 та 17-1. Суд зобов’язав уряд врегулювати процедуру скасування помилкових записів. У разі ухвалення відповідних змін громадянам не доведеться місяцями витрачати час і кошти на судові спори для виправлення таких даних.
Судове рішення підтвердило пріоритет закону над підзаконним актом. Кабінет Міністрів не може підзаконними рішеннями чи цифровими експериментами скасовувати дію законів України або змінювати правовий статус громадян.
Усунення неправомірного статусу перебування на військовому обліку має не лише позбавити ТЦК та СП підстав для оголошення громадянина в «розшук» чи притягнення його до відповідальності за порушення правил військового обліку, а не допустити мобілізацію такої особи, якщо її було законно виключено з нього.
Рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2026 року у справі № 320/31215/25 стало ключовим прецедентом у сфері військового обліку та цифрових реєстрів. Воно довело, що навіть в умовах особливого періоду та цифровізації державних процесів принцип верховенства права та пріоритет закону залишаються непорушними засадами функціонування держави.
Для тисяч українців це рішення може стати реальним шансом відновити свої законні права та вийти з цифрової пастки безневинних «порушників».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagramта в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
