Сьогодні, 25 березня, Кропивницькому на площі навпроти Центру адміністративних послуг відкрили інсталяцію – металевий кущ калини, що уособлює надію та віру сімей захисників у повернення рідних з полону. Ініціатори очікують, що цей простір стане публічним місцем пам’яті та усвідомлення ціни, яку українці платять за можливість жити у вільній країні.
Про це повідомляє Перша електронна газета.
У народних піснях та легендах калина завжди була символом рідного дому, а відсьогодні вона набула ще одного глибокого значення – знаку повернення на рідну землю.
Ініціаторкою встановлення «Калини надії» стала голова громадської організації «Сім’ї на захист воїнів 57 бригади» Валентина Непоменко, яка три роки чекала і дочекалась з полону свого сина Андрія.
(Військовослужбовець з 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені Костя Гордієнка Андрій Непоменко потрапив до полону на Луганщині у 2022 році, повернувся у рамках великого обміну «1000 на 1000» влітку 2025 року).
Мета встановлення інсталяції – привернути увагу громадськості та влади до проблеми безвісти зниклих і полонених захисників і захисниць.
Під час відкриття «дерева надії» слово мала заступниця голови Кіровоградської ОВА з гуманітарних питань Катерина Колтунова, представник Південного регіонального центру Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Вадим Жепало, ініціаторка події Валентина Непоменко, представниця родини зниклого героя Оксана Баскакова та інші.
Перед тим, як рідні захисників пов’язали на кущ стрічки з іменами, про які пам’ятають, настоятель гарнізонного храму Покрови Пресвятої Богородиці отець Володимир звершив молебень за починання доброї справи та провів молитву за полоненими і зниклими безвісти воїнами.
Серед тих, хто прийшов засвідчити своє очікування, була Тетяна Нефьодова – сестра військового 24 бригади ім.Короля Данила Ігора Песоцького, який долучився до війська у перші дні російського вторгнення, а зник безвісти у листопаді 2022 року. Ігор родом із Донецька, його сестра Тетяна переїхала до Кропивницького із Дніпропетровщини через наближення лінії фронту і нині проживає у Кропивницькому у статусі переселенки. Вона розповіла, що пропри стереотипи про вихідців із Донбасу, Ігор відразу мав стійку громадянську позицію – відмовився від російської мови і пішов добровольцем.
«Вони разом із хлопцями їхали на двох машинах, машини залишились, а їх не стало. Ми передавали скрізь, а звістки ніякої, ні від нього, ні від його побратимів. Ми на зв’язку з їхніми рідними, але звістки немає ні в кого…», – розповіла Тетяна.
Долучились до акції і рідні зниклого безвісти Миколи Кшебета – мама і дружина воїна приїхали із Миколаєва. Захисник зник в останній день дії військового контракту – у травні 2024 року. Наступного дня з Миколою вже не змогли зв’язатись…
Чекають на повернення сина з полону і подружжя Іванових із с.Сонячне, що неподалік Кропивницького. Як розповіла Олена Іванова, мама військового 57 бригади Дмитра Іванова, син зник у січні 2023 року, захищаючи місто Бахмут.
“Сьогодні ми пов’язали стрічечку надії. Це символ того, що син повернеться живим і здоровим додому. Віримо, чекаємо, молимося, прикладаємо усі зусилля, щоб син повернувся додому і щоб про нього була звісточка. Уся родина його чекає – тато, я, син Артем, сестра, племінники і тільки віра тримає нас», – прокоментувала вона.
Проєкт реалізували за фінансової підтримки Міжнародного Комітету Червоного Хреста.
Читайте також: В Україні створили найбільший прапор з портретами зниклих і полонених
Залишити коментар: