Кавуни подешевшали! Із 180 грн за кіло у червні – до 30-35 грн/кг у липні. Тим-то пузаті ягоди цими днями несуть із ринків чи не всі покупці. Спочатку то була імпортна продукція із Туреччини, Греції та Азербайджану. Тепер же смакуємо звиклі вітчизняні – із Миколаївщини та Одещини.
Сезон баштанних культур набирає обертів. Активно йдуть поставки з Одещини та Миколаївщини. Звідти завозять популярний ранній сорт “Лузитана” з характерною жовтою плямою. А масовий збір ґрунтових кавунів на деокупованих баштанах Херсонщини стартує буквально за тиждень.
У супермаркетах ціни коливаються в межах 40–50 грн за кілограм. А минулої неділі на аграрному ринку в Хриплині продукцію з Миколаївщини реалізували по 35 грн/кг.
“А в мене кавуни по 30 гривень за кілограм, – розповів продавець Сергій. – Привіз сам із Одещини. Логістика важка та небезпечна: в одну із фур мого знайомого влучив дрон…”.
Позаяк масовий сезон збору баштанних попереду, експерти прогнозують суттєве здешевлення ближче до середини серпня. Гуртові ціни на херсонський кавун зараз у межах 16-20 гривень за кілограм, а очікуються у межах 10 грн/кг, і роздріб теж приємно просяде.
До слова, на віртуальних майданчиках є чимало пропозицій, тож підприємці заздалегідь домовляються про товар та закупівельні ціни. Однак на кінцеву вартість може вплинути й подорожчання пального.
Сергій принагідно розповів, як обрати стиглий кавун. Насамперед подивитися на жовту пляму: місце, яким плід лежав на землі, поки дозрівав. Якщо вона біла або зеленувата – зірвали зарано.
“Шкірка має бути матовою, дуже твердою і з чітким, контрастним малюнком смужок. Якщо є ніби шрами – сліди від бджіл, то й кавун виявиться солодшим. Хвостик має бути сухуватим, але не пересушеним повністю. А от по стуку не завжди правильно визначається стиглість кавуна”, – додає співрозмовник.
Розрізаний для проби кавун дбайливо накритий плівкою: так продавець захищає м’якоть від комах та пилу. Із тих же причин не радить купувати продукцію обабіч доріг.
А що ж місцеві виробники?
Завдяки потеплінню кавуни активно вирощують і на Прикарпатті. У селі Хмелева на Городенківщині експериментує із сортами місцеве фермерське господарство. В Тишківцях не такі масштаби, але й там баштанні культури достигають. Приміром, подружжя Марії та Миколи Сенченків уже кілька років культивує цю велетенську ягоду.
Одним із найбільших виробників в області є ФГ “Овочі Слобожанщини” родини Федосієнків, яке через війну переїхало із Куп’янського району. Вони орендують землі у селі Студінка Калуської громади. Цьогоріч під кавуни виділили вже 30 гектарів. Вирощують під спеціальною плівкою. Сорти – ранні та ультраранні. Урожай очікується наприкінці серпня.
“До повномасштабного вторгнення господарство було одним із найбільших виробників овочів на Харківщині, спеціалізуючись на вирощуванні овочів, баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, – інформує сайт Калуської міськради. – Цьогоріч мешканці Студінки погодилися передати свої необроблювані ділянки в оренду господарству. Відповідне рішення ухвалювалося на сході села. За словами голови ФГ “Овочі Слобожанщини” Інни Федосієнко, вже у серпні мешканці громади можуть скуштувати врожай одразу десяти сортів кавунів. Історія господарства – це приклад того, як український бізнес, навіть після вимушеного переселення через війну, знаходить нові можливості для розвитку та робить внесок в економіку громади, України. Такі ініціативи важливі, адже не лише створюють робочі місця та наповнюють місцевий ринок якісною продукцією, а й повертають у використання занедбані землі та сприяють розвитку сільських територій”.
Людмила Стражник. Фото авторки та Марії Сенченко-Пронич.
Випробувані рецепти на вихідні: абрикос – справжній символ літа – ПІК ПІК
Рецепт на вихідні: серпневий хіт – соковитий кавун (ФОТО) – ПІК ПІК
Небезпечний шкідник атакує кукурудзу: аграріїв попередили про загрозу врожаю – ПІК ПІК
Білокрилка атакує городи в липні: як розпізнати шкідника та врятувати овочі – ПІК ПІК
Оперативні новини у TELEGRAM