Керівників наукових установ оцінюватимуть за результатами роботи та обмежать строки перебування на посаді: що готує Рада

В Україні можуть змінити підходи до управління державними науковими установами. Законопроєкт № 10424, який передбачає запровадження цільових показників діяльності керівників, обов'язкове стратегічне планування та нові механізми оцінювання ефективності роботи наукових установ, розглянули на засіданні підкомітету з питань науки та інновацій Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій.

У засіданні взяли участь народні депутати України – члени Комітету, представники центральних органів виконавчої влади, Національної академії наук України, галузевих академій наук та громадських об'єднань.

Під час засідання учасники обговорили додаткові пропозиції народних депутатів до порівняльної таблиці законопроєкту № 10424, підготовленого до другого читання, а також розглянули його редакцію, підготовлену до розгляду парламентом.

За результатами розгляду члени Комітету підтримали включення до порівняльної таблиці додаткових пропозицій, внесених народними депутатами України – членами Комітету. Крім того, підкомітет рекомендував Комітету з питань освіти, науки та інновацій внести на розгляд Верховної Ради пропозицію щодо ухвалення законопроєкту № 10424 у другому читанні та в цілому.

Що передбачає законопроєкт 10424?

Законопроєкт пропонує запровадити нові підходи до управління державними науковими установами. Його головна мета – зробити роботу керівників більш прозорою, підзвітною та орієнтованою на досягнення конкретних результатів.

Документ передбачає, що кожен керівник державної наукової установи працюватиме за чітко визначеними цілями та показниками ефективності, які будуть закріплені в його контракті. Основою для цього стане стратегічний план розвитку установи, у якому визначатимуться її пріоритети, завдання та очікувані результати. Щороку керівник звітуватиме про виконання цих планів.

Автори законопроєкту зазначають, що нині закон не містить механізму оцінювання роботи керівників наукових установ. Через це складно об'єктивно визначити ефективність їхньої діяльності. Запровадження системи цільових показників має забезпечити прозорі критерії оцінювання, зменшити ризики необґрунтованого тиску з боку органів управління та водночас посилити відповідальність керівників за результати роботи установ.

Законопроєкт також передбачає, що кандидат на посаду керівника представлятиме власне бачення розвитку наукової установи ще під час конкурсного відбору. Якщо він переможе, саме запропонована ним програма розвитку стане основою для визначення цільових показників його роботи.

Крім того, документ пропонує встановити граничний строк перебування на керівних посадах в одній державній науковій установі – не більше 10 років загалом. Це правило поширюватиметься і на випадки, коли установа змінює назву або проходить реорганізацію, щоб уникнути обходу законодавчих обмежень.

Серед інших нововведень – законодавче визначення стратегічного плану розвитку наукової установи, врегулювання порядку підготовки та подання щорічних звітів керівників, визначення особливостей призначення керівників під час дії воєнного стану, а також створення умов для оновлення керівного складу та залучення молодших науковців до управління установами.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.