«Хліба не бачили місяцями»: історія порятунку літньої родини з окупованих Олешків

Після кількох років окупації та розлуки з рідними літнє подружжя з Олешків Херсонської області вдалося евакуювати на підконтрольну Україні територію під час гуманітарної місії 31 жовтня.

Зараз пенсіонери перебувають у лікарні в Києві, де отримують необхідну медичну допомогу, розповіла Суспільному їхня донька Світлана Сердюкова, яка виїхала з міста разом із власною дитиною через пів року після початку окупації.

Евакуації батьків вона чекала понад чотири роки. Жінка планувала обжитися на новому місці та одразу забрати батьків, однак незабаром евакуація стала практично неможливою через суцільне замінування доріг та постійні атаки російських безпілотників.

За словами Світлани, останні пів року в окупованому місті були критично складними. Магазини в Олешках не працювали, а виходити на місцевий ринок стало небезпечно: російські дрони атакували цивільних кожні кілька хвилин. Через постійне недоїдання мати схудла на 15 кілограмів.

Аби вижити в умовах відсутності продовольства, родина тримала курей та обмінювала яйця у сусідів на городину. Також пенсіонери змогли виростити два відра картоплі з повідрізаних пагонів.

Минулу зиму подружжя перезимувало у підвалі, де облаштувало опалення буржуйкою, оскільки газ і централізоване тепло у місті були відсутні. Мінімальне електропостачання забезпечувала сонячна станція, встановлена після затоплення населеного пункту внаслідок підриву Каховської ГЕС у 2023 році.

Через відсутність електрики в Олешках перестали працювати холодильники у моргах, тому місцевих жителів доводилося ховати просто на подвір’ях та в городах.

Евакуаційний маршрут пролягав зокрема через територію Білорусі. Доба, коли батьки перебували в дорозі і не мали мобільного зв’язку, стала найважчою для родини. Донька змогла впізнати рідних лише згодом — на кадрах, оприлюднених медіа.

Як пояснює Світлана, виїхати з міста людям заважав не лише страх не пройти російську фільтрацію чи бути вбитими під час руху, а й віра в деокупацію – батьки хотіли дочекатися українських військових на рідній землі.

Найближчим часом Світлана планує забрати батьків із київської лікарні до Чернівців для подальшої реабілітації та проживання.