Китай посилить підтримку Росії: НАТО – приготуватися

Експерти міркують, чому останні заяви Китаю стали настільки відвертими: Пекін каже, що не дасть РФ програти. Є версія, що КНР готується напасти на Тайвань, поки росіяни відволікатимуть Європу.

Заяви та дії – красномовні

4 липня світ здивувала заява голови МЗС Китаю Ван Ї. В розмові з верховною представницею ЄС із закордонних справ та політики безпеки Каєю Каллас він пояснив, що Пекін не може допустити, аби Росія програла у війні проти України.

Так, Китай боїться, що в разі поразки Росії США скерують всю свою увагу на Пекін. І хоч Ван Ї заперечив, що Китай підтримує Росію фінансово чи військово, деякі джерела були здивовані різкістю послання Ван Ї до європейців.

Річ у тому, що Китай всю повномасштабну війну вдає із себе "нейтральну" сторону. Разом із тим не можна не помітити його гри на боці Росії. Китай став головним покупцем російських нафти та газу після того, як європейські країни скоротили імпорт. Це дозволяє Росії продовжувати фінансувати війну, компенсуючи втрати від західних ринків.

Китай також експортує до Росії значну кількість товарів, які можуть мати подвійне призначення (цивільне та військове), а також товари, які Росія раніше імпортувала із Заходу. Це електроніка, мікрочипи, машини, верстати, транспортні засоби та їхні компоненти, що є критично важливими для російського військово-промислового комплексу.

Також лідер Китаю Сі Цзіньпін та президент Росії Володимир Путін неодноразово заявляли про поглиблення двосторонніх зв'язків. КНР також жодного разу не доєднувалась до санкцій проти РФ.

Але повернемось до заяв, які дивують відвертістю. Вже 15 липня Китай публічно виступив проти пропозиції президента США Дональда Трампа запровадити мита у розмірі 100% на товари країн, що торгують з Росією, якщо Кремль не припинить війну в Україні протягом 50 днів.

Пекін також пообіцяв Кремлю ще "глибшу" підтримку на тлі "тиску" Штатів. Того ж 15 липня китайський лідер Сі Цзіньпін після зустрічі з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим у Пекіні у вівторок, 15 липня, заявив, що тепер дві країни повинні "посилити взаємну підтримку на багатосторонніх форумах".

Також, як висловився Сі, довіра між Китаєм та Росією "поглибилася", і країни "створюють модель для нового типу міжнародних відносин".

Тим паче, що Китай навряд чи б хотів змінювати стосунки з Росією на даному етапі. КНР отримує серйозні економічні дивіденди, каже в ефірі телеканалу FREEДOM голова правління Інституту безпеки Східної Європи Анатолій Пінчук. І змусити Китай змінити позицію можуть дійсно серйозні політичні сигнали, за якими стоять потенційні наслідки. Тобто просто заяви посадових осіб, які будуть закликати Китай змінити свою позицію, – це недостатньо вагомий аргумент, каже експерт.

Тому зараз КНР та РФ натхненно працюють проти об'єднаного Заходу, якого вважають споконвічним ворогом.

Китай, як загроза НАТО

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що вторинні санкції США (100% мита) можуть "дуже сильно" вдарити по Індії, Китаю та Бразилії, якщо вони продовжать вести бізнес з Москвою. Він закликав ці країни тиснути на Путіна, щоб він погодився на перемир'я з Україною.

Та чи боїться КНР санкцій? Як каже виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин в ефірі телеканалу FREEДOM, Китай не боїться 100-відсоткових мит від США. Аналітик нагадав, що американці вже вводили мита понад 130%, що лише призвело до торгів, а не економічного краху.

Тому аналітик має великі сумніви, що ці мита дійсно введуть.

А політологиня Наталія Шавшукова у коментарі для Радіо Свобода зазначила, що Пекін очевидно "став сміливішим" у своїй риториці – "це вже не східна дипломатія, а майже прямолінійна, навіть груба поведінка".

"Китай розуміє, що якщо Путіну зараз дозволять – якщо йому дозволять зберегти Крим, якщо західна спільнота готова домовлятися й залишити частину територій за Путіним, то Китай теж отримує розв’язані руки", – зазначила Шавшукова.

На щастя, в Європі почали розуміти ризики від Китая, пише Радіо Свобода. Так, Марк Рютте заявив, що Китай і Росія становлять зростаючу загрозу для трансатлантичного альянсу. Генсек НАТО сказав журналістам, що, на його думку, Росія і Китай можуть координувати атаки на Тайвань і Європу, аби змусити Захід розпорошити сили у різних частинах світу одночасно.

Про це йдеться і в статті видання NZZ. На думку аналітиків, Москва може підтримати Пекін у нападі на Тайвань і одночасно атакувати країни НАТО. Авторитарні режими вже діють спільно на відміну від Європи, вважають політичні експерти та попереджають про фактори, які можуть прискорити ескалацію.

Дедалі тісніша співпраця між Москвою і Пекіном таїть у собі величезний потенціал для ескалації. У разі військового нападу на Тайвань, Китай зацікавлений у тому, щоб Росія одночасно загострила конфлікт з Європою, пишуть аналітики. Вони не виключають, що РФ може реалізувати "кримський сценарій" в країнах Європи, особливо це стосується Балтії.

А голова громадської ліги "Україна - НАТО" політик Сергій Джердж переконує: китайці та росіяни чудово розуміють, що найкращий час для того, щоб розпочати якусь провокацію проти Альянсу, - це саме зараз.

Джердж зауважив, що східний фронт російсько-української війни більш-менш стоїть на місці. Ця обставина дозволяє Росії посилити гібридну війну проти НАТО, яка, зрештою, триває вже давно.

Але повернемось в Україну. Експерти міркують, чи не стане Китай відвертіше допомагати окупантам. Або все закінчиться лише заявами?

Китайський шпіонаж і поставки зброї

Як зауважує керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України Андрій Коваленко, Кремль став залежним від своїх партнерів. На думку аналітика, Росія дрейфує до остаточної ролі сировинного придатка Китаю. Вона не здатна самостійно продовжувати воювати без технологічної підтримки Пекіна, пише Коваленко у своєму Telegram.

Та чи готовий Пекін викласти карти на стіл та відкрито підтримувати росіян? Експерти мають сумніви. Військовий експерт Давид Шарп в ефірі 24 Каналукаже, що Пекін теоретично може надавати Росії зброю. Однак китайці дотримуються обережної стратегії протягом 3,5 років. І поки що немає причин для зміни такої поведінки.

Шарп зауважує, що КНР потрібна торгівля із Заходом, відносини зі США, з Європою. Особливий пункт – технологічна сфера. Китай планує свій прогрес та довгострокову програму розвитку, яка базується на технологіях. Для цього потрібні західні країни. Тому йти на серйозну конфронтацію із ними – не в інтересах Китаю.

"Прямі поставки зброї були б відступом від стратегії. Думаю, вони могли б відбутися, наприклад, у випадку поставок Tomahawk чи ще чогось. Тобто щось повинно сильно змінитися у реаліях, щоб Китай різко змінив свою політику. Не можна цього виключати",- припустив Давид Шарп.

Втім вже зараз Китай достатньо допомагає РФ, і це факт. 8 квітня, на Донеччині ЗСУ взяли в полон двох громадян Китаю, які воювали у складі армії РФ. 17 квітня президент України Володимир Зеленський заявив, що Китай постачає Росії порох і артилерію, а також займається виробництвом деякої зброї на території РФ.

У травні в засекреченій доповіді ЄС зазначалося, що Китай, включно з Гонконгом, несе відповідальність за приблизно 80% випадків обходу санкцій проти Росії. А в липні стало відомо, що частка китайської електроніки в Шахедах вже сягає 65%.

Також в липні СБУ затримала двох громадян Китаю, які намагалися викрасти секрети ракети "Нептун". Це перше публічне викриття китайських шпигунів в Україні. Військовий експерт і ексспівробітник СБУ Іван Ступак в розмові з виданням Фокус розповів, що виявлення китайських шпигунів в Україні не є новим явищем. Однак раніше такі інциденти вирішувалися тихо, а самих порушників відпускали за межі країни.

Ступак зазначає, що публічне оголошення про затримання китайських шпигунів є частиною ширшої стратегії України у відносинах із Китаєм. З одного боку, керівництво України, намагається не псувати стосунки з КНР. Але з іншої сторони Україна показує, що успішно протидіє різним шпигунським мережам, але в конфліктних обставинах готова поступитись Китаю задля збереження гарних стосунків. Також влада України сподівається, що такі дії можуть вплинути на позицію Пекіна у війні Росії проти України, а саме, щоб Китай надалі залишався нейтральним.

Експерт припускає, що повернення затриманих китайських громадян до КНР може бути частиною "жесту доброї волі", який має на меті зменшення підтримки Китаєм Росії.

Валерія Шипуля