Процес формування нового складу Уряду України зіштовхнувся з черговою несподіванкою. Очільник Міністерства внутрішніх справ Ігор Клименко відмовився від пропозиції очолити Міністерство оборони України.
Про це повідомляють у Верховній Раді. Наразі офіційного підтвердження цієї інформації з боку Офісу Президента чи самого Клименка немає, однак публічні заяви очікуються вже найближчим часом.
Інсайд із кулуарів Ради: що відомо про рішення Клименка
За наявною інформацією з парламентських кулуарів, очільник МВС вирішив утриматися від переходу на нову посаду на тлі невизначеності щодо голосування в сесійній залі.
Попри те, що кандидатуру Клименка активно обговорювали як основну на заміну Михайлу Федорову, його призначення зіштовхнулося з низкою політичних та суспільних викликів. Джерела зазначають, що рішення відмовитися від посади може бути пов’язане з небажанням входити в складний кадровий процес без чітко сформованої та гарантованої підтримки з боку більшості народних депутатів.
Потенційне призначення Ігоря Клименка від початку супроводжувалося гострими дискусіями:
Брак голосів у парламенту: Станом на ранок у сесійній залі Верховної Ради не спостерігалося стійкої більшості для ухвалення цього кадрового рішення. Нардепи вагалися через масштабну суспільну підтримку звільненого Михайла Федорова.
У мережі розгорнулася суперечка довкола методів управління та підходів до військової дисципліни. Навіть публічна підтримка з боку командира 1-го корпусу НГУ «Азов» Дениса Прокопенка («Редіса»), який відзначив внесок Клименка у фронтове забезпечення та розбудову корпусної системи, не змогла повністю зняти політичну напругу навколо голосування.
Зрештою, сьогодні зранку десятки тисяч українців вийшли на картонковий протест з вимогою не чіпати Федорова.
Хто може очолити Міністерство оборони
Якщо інформація про відмову Клименка підтвердиться офіційно, Офіс Президента та парламентська монобільшість будуть змушені в терміновому порядку шукати нову кандидатуру на посаду очільника оборонного відомства.
Уповільнення цього процесу створює додаткові ризики для оперативної роботи уряду під час війни, адже призначення нового міністра оборони є ключовим елементом загального перезавантаження Кабінету Міністрів. Інтрига зберігається і обростає десятками конспірологічних версій не вельми приємних для керівництва держави.
