КМІС: 55% опитаних вважають, що в Україні є спроби боротися з корупцією і є позитивні зрушення у цьому

55% опитаних громадян вважають, що в Україні є позитивні зрушення у боротьбі з корупцією, 41% дотримуються думки, що Україна є безнадійно корумпованою, ця ж група опитаних також має більш песимістичні погляди з питань війни і миру.

Про це свідчать результати соціологічного опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного 8-16 жовтня 2026 року.

"Більшість українців – 55% – продовжують вважати, що в Україні дійсно є спроби боротися з корупцією і є позитивні зрушення. Водночас дотримуються думки, що Україна є безнадійно корумпованою – 41%", – йдеться у повідомленні за підсумками дослідження на сайті у понеділок.

КМІС нагадує, що востаннє таке запитання ставилося в грудні 2025 року (після скандалу навколо "плівок Міндіча"). З тих пір "показники трохи погіршилися: з 35% до 41% стало більше тих, хто вважає Україну безнадійно корумпованою (частка тих, хто, навпаки, бачить позитивні зрушення, становила 57% раніше і 55% зараз, але різниця – у межах похибки)". Проте зазначено, що якщо брати до уваги, що між груднем 2025 року і жовтнем 2026 року була низка корупційних скандалів, то погіршення показників не є таким значним, як можна було очікувати.

Соціологи також зауважили, що у жовтневому опитуванні також ставили запитання, що стосуються війни і миру. За цими результатами було висвітлено залежність ставлення до корупції та оцінки перспектив війни. Виявилось, що ті, хто поділяють песимістичний наратив про безнадійну корумпованість, мають і більш песимістичні погляди з питань війни і миру. Так, якщо серед тих, хто бачить позитивні зрушення в боротьбі з корупцією, 27% готові схвалити виведення українських військ з Донеччини в обмін на гарантії безпеки (і 70% категорично проти), то серед тих, хто вважає Україну безнадійно корумпованою – 47% (і 48% категорично проти). Якщо серед перших 76% готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно, то серед других – 43%.

Крім цього, серед тих, хто бачить позитивні зрушення в боротьбі з корупцією, лише 12% згодні з твердженням, що українська влада має бути більш поступливою в мирних переговорах. Натомість серед тих, хто вважає Україну безнадійно корумпованою, таких уже третина – 31%

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький зазначив, що "видається дуже правдоподібним припускати, що песимістичні погляди на боротьбу з корупцією дійсно можуть вести до думки про марність продовження опору Росії. Наприклад, такі громадяни можуть міркувати: "Навіщо продовжувати боротьбу і нести тяжкі втрати, якщо все одно в Україні нічого не змінюється на краще? Краще тоді схвалити мир на будь-яких умовах, щоб війна просто закінчилася і ми могли виїхати за кордон.".

Тому, як вважає Грушецький, подальше посилення наративу про безнадійну корумпованість може вести до погіршення громадських настроїв з питань війни і миру і, відповідно, ослаблювати обороноздатність країни. "Наш ворог чудово це розуміє, тому використовує виявлені факти корупції у своїй інформаційній війні проти України. На додачу до цього окремі українські суб'єкти (з числа як політиків, так і громадянського суспільства та медіа) занадто захопилися політичною боротьбою і "забувають" про контекст війни, коли безкомпромісно просувають антикорупційний порядок денний", – звертає увагу соціолог.

"Ми повністю підтримуємо рішучу боротьбу з корупцією і очікуємо від влади належних практичних та комунікаційних кроків. Українська влада не має достатнього кредиту довіри від суспільства, щоб вважати питання корупції другорядними чи такими, що можуть "потерпіти" завершення війни. Тому адекватна комунікація від влади з демонстрацією справжньої прихильності до боротьби з корупцією є нагальною необхідністю. Водночас і інші суб'єкти – з числа опозиції, громадянського суспільства і медіа – мають усвідомлювати важливість контексту та те, який наратив ми "просуваємо" щодо корупції. Антикорупційна діяльність (зокрема, у її медіавимірі) має враховувати принцип "не нашкодь обороні". Не буде жодного сенсу у запальній боротьбі з корупцією, якщо в процесі це деморалізує українське суспільство і призведе до значного ослаблення готовності чинити спротив ворогу", – наголошує Грушецький.

"Крім цього, публікація (антикорупційних – ІФ-У) розслідувань у період загострення міжнародних відносин або тиску на Україну для завершення війни на неприйнятних умовах викликає більше питань, ніж відповідей. Також якщо опубліковане розслідування зосереджене лише на факті виявлення корупції, то це створює і лише негативний контекст. Натомість такі факти мають бути вплетені в більш широкий контекст і довгострокові процеси. Зокрема, це стосується такого висвітлення, яке давало б надію на краще майбутнє, а не занурювало в несправедливий темний світ сьогодення. Тобто боротьба з корупцією має продовжуватися, але враховувати нинішній контекст та адаптувати свій комунікаційний супровід до нинішніх умов і відповідально підходити до його здійснення", – резюмує Грушецький.

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) 8-16 жовтня 2026 року провів опитування громадської думки "Омнібус", до якого додав запитання про сприйняття боротьби з корупцією. Методом телефонних інтерв'ю (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах України (підконтрольна уряду України територія) було опитано 1031 респондента. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася урядом України.

За звичайних обставин формальна статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0.95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1.3) не перевищувала 4.0% для показників, близьких до 50%, 3.4% для показників, близьких до 25%, 2.4% – для показників, близьких до 10%, 1.7% – для показників, близьких до 5%.