Книгу про мозаїки в архітектурі Кропивницького створив письменник Володимир Поліщук

У Кропивницькому письменник і краєзнавець Володимир Поліщук створив книгу. Виданню  він розповів, які мозаїки увійшли до видання, як автор збирав матеріали та чому частина цих робіт уже втрачена.

За словами краєзнавця, поштовхом до створення книги стала історія втраченого мозаїчного рельєфу на території обласної лікарні у Кропивницькому.

Цього року місто відвідала київська мистецтвознавиця Юлія Мельник. Вона досліджувала архітектуру Кропивницького та зацікавилася цим мозаїчним рельєфом, який раніше був на території лікарні, але до нашого часу не зберігся.

 Мозаїчний рельєф — це вид монументального мистецтва, який поєднує об'ємну скульптурну форму (рельєф) та мозаїчну поверхню, викладену з дрібних шматочків смальти, камінців чи плитки. 

Згодом мистецтвознавиця запропонувала Володимиру Поліщуку .

, — розповів Володимир Поліщук.

Під час роботи над книгою він , створення мозаїк. Співрозмовники розповідали про створення робіт та передавали старі фотографії, частину яких автор оцифрував для видання.

У книзі “Мозаїка в архітектурі міста” Володимир Поліщук дослідив:

• мозаїчне панно на Будинку культури імені Івана Компанійця, яке нині зафарбоване;
• мозаїки на фасаді колишньої будівлі Добровільного товариства сприяння армії, авіації і флоту та Будинку електроніки;
• панно “Пізнання” на спортзалі університету імені Володимира Винниченка, створене у 1978 році;
• мозаїки “Свято” та “Весна” на корпусах Будинку немовляти;
• втрачений рельєф “Людина і біосфера” на території обласної лікарні;
• мозаїку колишнього кінотеатру “Ятрань”, яку втратили після переобладнання будівлі під магазин;
• панно “Дотик” площею 320 квадратних метрів на фасаді технічного університету;
• мозаїчний ансамбль “Скіфський степ” на подвір’ї колишнього інституту регіонального управління та економіки;
• мозаїчні панно на території соборного храму Благовіщення Пресвятої Богородиці тощо.

Окремо автор розповів про на будівлях міста та житлових будинків.

За словами Володимира Поліщука, у Кропивницькому збереглося небагато великих мозаїчних панно у порівняні з іншими містами.

У виданні краєзнавець також та, де це вдалося встановити, описав процес створення мозаїк.

Наприклад, для виготовлення великих панно мозаїсти спочатку викладали окремі фрагменти на горизонтальній поверхні, закріплювали їх у бетонних плитах, а потім монтували на стіни будівель. До цієї роботи залучали помічників, а іноді й студентів навчальних закладів.

Також Володимир Поліщук дослідив роботи, які не збереглися або опинилися під загрозою знищення.

Зокрема, мозаїчне панно на фасаді колишнього кінотеатру “Ятрань”, було втрачене після перепрофілювання приміщення під магазин.

Також він розповів про випадок з демонтажем мозаїчного панно в будівлі обласної військової адміністрації, де облаштовують новий простір. На панно була зображена емблема Кіровограда .

Володимир Поліщук вважає, що такі роботи варто зберігати, адже вони є частиною історії міста.

У книзі також зазначено, що . Через це вони можуть бути вразливими під час ремонтів та утеплення будівель.

Книгу видали накладом . За словами Володимира Поліщука, виданням зацікавилися не лише кропивничани, а й дослідники та краєзнавці з інших міст. Зокрема, книги замовляли з Києва та Одеси.

Автор розповів, що майже весь наклад розійшовся ще до презентації книги, яку запланували на .

Після завершення книги про Кропивницький Володимир Поліщук розпочав нове дослідження — цього разу мозаїк на території всієї області.

Він збирає фотографії та інформацію про панно на будинках культури, школах, інших громадських будівлях та автобусних зупинках.

За його словами, наразі вже отримав матеріали приблизно про із мозаїчним оздобленням.

Краєзнавець планує систематизувати зібрані матеріали й видати їх окремою книгою або кількома випусками. 

На думку Володимира Поліщука, такі дослідження потрібні, щоб зберегти відомості про мистецькі роботи та людей, які їх створювали, адже частину мозаїк уже втратили, а авторство багатьох інших досі залишається невідомим.