Новий механізм базового державного фінансування науки вже дозволяє українським університетам переходити від разових закупівель обладнання до реалізації довгострокових наукових проєктів.
Про це у своїй колонці пише засновниця громадської організації «Професійна мережа менеджерів освіти та науки України» (PNRM Ukraine) Ганна Толстанова, аналізуючи перші результати використання понад 3 млрд грн, виділених державою закладам вищої освіти та науковим установам.
За словами експертки, одним із прикладів такого підходу є Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Створений раніше за підтримки Національного фонду досліджень України Центр високопродуктивних обчислень та машинного навчання нині розширюється вже за рахунок базового фінансування.
Продовження після реклами
«Частину коштів університет спрямовує на розвиток серверної інфраструктури та обчислювальних потужностей, необхідних для біоінформатики й хемоінформатики. Обидві ці галузі є міждисциплінарними, вони поєднують біологію чи хімію з інформатикою, математикою та статистикою, отже потребують обчислювальних потужностей», – зазначає Ганна Толстанова.
Подібний підхід демонструє й Національний технічний університет України «КПІ імені Ігоря Сікорського». Після створення космічної дослідницької інфраструктури начальний заклад почав використовувати нове фінансування для реалізації власної космічної програми та підготовки нових супутникових місій.
На думку експертки, це свідчить про зміну не лише напрямів інвестування університетів, а й самого підходу до використання коштів.
Продовження після реклами
«Дослідницька інфраструктура перестає бути самоціллю і дедалі більше стає основою для прикладних досліджень, міжнародної співпраці та майбутньої комерціалізації розробок», – резюмує Ганна Толстанова.
Завантаження…
Більше оперативних новин у Telegram Апострофа