Коли бджоли стають проблемою для сусідів: за які порушення можуть оштрафувати пасічника

Попри поширену думку, що власник земельної ділянки може без обмежень розміщувати пасіку на своїй території, законодавство України встановлює низку обов’язкових вимог до її облаштування та утримання. Недотримання цих правил може призвести не лише до адміністративної відповідальності, а й до судового спору із сусідами.

Якщо пасіка створює реальну загрозу для життя чи здоров’я людей або порушує встановлені ветеринарно-санітарні вимоги, суд може зобов’язати власника усунути такі порушення, а контролюючі органи — притягнути його до адміністративної відповідальності.

Хто має право займатися бджільництвом

Відповідно до статей 11–13 Закону України «Про бджільництво», право на утримання бджіл і зайняття бджільництвом мають громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які мають необхідні навички або спеціальну підготовку, а також юридичні особи.

Для здійснення бджільництва не потрібно отримувати окремий дозвіл органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування.

Фізична особа формує пасіку з бджолиних сімей, яка може включати підсобні приміщення, інвентар та обладнання. Пасіка розміщується на земельній ділянці, що належить особі на праві власності або користування.

При цьому закон не встановлює обмежень щодо максимальної кількості бджолиних сімей, які можуть утримуватися фізичними чи юридичними особами.

Водночас кожна пасіка повинна мати ветеринарно-санітарний паспорт, який видається для обліку пасік та проведення лікувально-профілактичних заходів.

Крім того, пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або місцезнаходження юридичної особи в місцевій раді у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері аграрної політики.

Які вимоги встановлені до розміщення пасіки

Вимоги до розміщення, облаштування, утримання, годівлі та розведення бджіл визначає Інструкція щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєння бджіл, затверджена наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України № 9 від 30 січня 2001 року.

Згідно з пунктом 1.3 Інструкції:

• територію стаціонарної пасіки необхідно огороджувати та обсаджувати плодовими деревами і кущами;
• при визначенні площі під пасіку слід розраховувати, що на одну бджолину сім’ю потрібно 30–35 м², залежно від способу розміщення бджіл;
• якщо пасіка розташована на присадибній ділянці, її необхідно огородити суцільною огорожею висотою не менше 2,5 метра, щоб підвищити рівень льоту бджіл над людьми.

Чи існують вимоги щодо відстані від пасіки до будинку сусіда

Чинне законодавство не встановлює мінімальної відстані, на якій пасіка повинна розташовуватися від житлових будинків чи сусідніх земельних ділянок.

Так само законодавство не містить заборони розміщувати пасіки на присадибних земельних ділянках.

Водночас відсутність таких обмежень не означає, що власник пасіки звільняється від обов’язку дотримуватися інших вимог законодавства, зокрема ветеринарно-санітарних правил та правил добросусідства.

Чи можуть оштрафувати власника пасіки

Так. Якщо власник пасіки порушує встановлені законодавством вимоги щодо її утримання, його можуть притягнути до адміністративної відповідальності.

Одним із прикладів є справа, розглянута судами Хмельницької області, у якій власника пасіки було притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 107 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Судова практика: сусід вимагав обмежити кількість бджолосімей через загрозу здоров’ю

Житель одного із сіл Кам’янець-Подільського району Хмельницької області звернувся до суду з позовом про усунення порушень правил добросусідства через пасіку, розташовану на сусідній земельній ділянці.

Позивач зазначав, що бджоли постійно його жалять, а через алергічну реакцію укуси становлять реальну загрозу його здоров’ю.

За зверненням чоловіка Держпродспоживслужба провела перевірку та встановила, що на сусідній присадибній ділянці розміщено 12 бджолосімей на площі 120 м².

Під час перевірки було встановлено, що:

• пасіка не зареєстрована;
• відсутня суцільна огорожа;
• не проводяться лабораторні дослідження.

За виявлені порушення власника пасіки притягнули до адміністративної відповідальності за статтею 107 КУпАП та оштрафували.

Попри сплату штрафу, власник пасіки не відреагував на лист міської ради щодо необхідності дотримання правил добросусідства. За твердженням позивача, на його зауваження щодо бджіл та обрізки дерев сусід відповідав погрозами фізичної розправи.

У зв’язку з цим чоловік просив суд зобов’язати сусіда:

• утримувати бджіл із розрахунку не більше однієї бджолосім’ї на 30 м²;
• огородити пасіку суцільним парканом;
• або вивезти її;
• а також зрізати п’ять дерев, які ростуть занадто близько до його домоволодіння.

Що вирішили суди

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області частково задовольнив позов у справі № 674/169/24.

Суд зобов’язав власника пасіки:

• при її розміщенні за цією адресою утримувати бджіл із розрахунку 30–35 м² на одну бджолину сім’ю;
• огородити пасіку суцільною огорожею висотою не менше 2,5 метра.

Пасічник подав апеляційну скаргу, в якій зазначав, що законодавство не встановлює відстані від пасіки до сусідніх будівель, а позивач не довів, що його жалили саме його бджоли.

Також він стверджував, що саме по собі утримання пасіки не порушує право сусіда на безпечні умови проживання, а рішення місцевого суду фактично позбавляє його можливості займатися бджільництвом.

Чому апеляційний суд залишив рішення без змін

Колегія суддів Хмельницького апеляційного суду погодилася з висновками суду першої інстанції.

Суд звернув увагу, що вимоги Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл передбачають необхідність:

• погодження відведення земельних ділянок для розміщення пасік;
• дотримання норми 30–35 м² на одну бджолину сім’ю;
• встановлення на присадибній ділянці огорожі висотою не менше 2,5 метра.

Фактично ж відповідач розмістив 12 бджолосімей на площі 120 м², тобто на одну бджолосім’ю припадало лише 10 м² замість передбачених Інструкцією 30–35 м², а сама пасіка не була огороджена належним чином.

Апеляційний суд також відхилив доводи про те, що позивач не довів походження укусів саме від бджіл відповідача. Суд зазначив, що власник пасіки не надав доказів існування поблизу інших пасік.

Крім того, суд визнав, що розташування пасіки на суміжній земельній ділянці створює загрозу здоров’ю позивача, який має алергічну реакцію на укуси бджіл, а тому він вправі захищати свої права у судовому порядку.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.