Коли людину можуть визнати недієздатною — основні умови та процедура

Цивільна дієздатність визначає, чи може людина самостійно набувати права, виконувати обов’язки, укладати договори та відповідати за свої дії. Її обсяг залежить від віку, психічного стану та інших обставин.

Дієздатність дітей до 14 років

У дітей до 14 років є часткова дієздатність. Вони можуть самостійно вчиняти дрібні побутові правочини, наприклад, купити товари в магазині. Та користуватися результатами своєї інтелектуальної або творчої діяльності, наприклад, подавати свій малюнок на конкурс. 

Вони не несуть відповідальності за завдану ними шкоду. Її несуть законні представники — батьки, усиновлювачі або опікуни. Наприклад, якщо дитина побила однокласника, до адміністративної відповідальності можуть притягнути батьків. 

Дієздатність дітей 14-18 років

У підлітків дієздатність неповна. Вони можуть самостійно здійснювати окремі правочини за згодою батьків чи піклувальників, наприклад, працювати. І розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами тощо. А якщо дитина укладе шлюб у віці 16-17 років — отримає повну цивільну дієздатність.

Діти 14-18 років вже особисто несуть відповідальність за свої вчинки. Адміністративну, кримінальну — з 16 років, а за деякі кримінальні правопорушення  — з 14 років. За відсутності достатнього майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть законні представники.

Наприклад, якщо 17-річний студент побив скло, то якщо отримує стипендію, може відшкодувати збитки сам. Якщо доходів чи майна в нього немає — платитимуть батьки. 

Цивільна дієздатність дорослих 

З 18 років людина має повну цивільну дієздатність. Однак суд може обмежити її цивільну дієздатність або визнати людину недієздатною. 

Обмежити дієздатність людини можна, якщо вона має залежність (алко, нарко, ігрову) і через цю залежність ставить себе, свою сім’ю або інших осіб, яких вона за законом зобов’язана утримувати, у скрутне матеріальне становище. 

Або людина має психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Суд може визнати людину недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. 

Обмеження та визнання людини недієздатної

Рішення про обмеження дієздатності людини чи визнання її недієздатною приймає суд.

Звернутися до суду з цього питання можуть близькі цієї людини (сім’я, родичі), орган опіки та піклування, заклад з надання психіатричної допомоги.

Людям, стосовно яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності або про визнання людини недієздатною обов’язково призначається адвокат, роботу якого оплачує держава.

Цивільна дієздатність означає, що людина розуміє значення своїх дій, може керувати ними, набувати прав, виконувати обов’язки і відповідати за них. 

Буває, що людина не може керувати своїми діями. Наприклад, через:

• психічний розлад
• алкогольну залежність 
• наркотичну залежність
• ігроманію.

Через це людина може створити серйозні проблеми собі та близьким. У такому випадку можна обмежити її цивільну дієздатність. 

Куди звертатися

Питання обмеження дієздатності розглядає суд.

Для обмеження цивільної дієздатності людини мають бути достатні підстави:

• зловживання алкоголем, наркотичними, токсичними речовинами, азартними іграми, якщо внаслідок цього людина ставить себе, свою сім’ю та інших осіб, яких вона за законом зобов’язана утримувати, у скрутне матеріальне становище
• психічний розлад, який істотно впливає на здатність людини  усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Доказами цьому можуть бути:

• документи, що свідчать про борги, несплату комунальних послуг
• протоколи поліції 
• висновок судово-психіатричної експертизи
• свідчення свідків. 

Хто може звернутися щодо обмеження цивільної дієздатності

• члени сім’ї 
• орган опіки та піклування 
• заклад з надання психіатричної допомоги.

Які наслідки обмеження цивільної дієздатності

Над людиною встановлюється піклування. 

Це означає, що людина, цивільна дієздатність якої обмежена, може розпоряджатися своїм майном (наприклад, продавати чи дарувати), а також вчиняти інші правочини, що виходять за межі дрібних побутових, лише за згодою піклувальника.

Піклувальник одержує та розпоряджається заробітком, пенсією, стипендією, іншими доходами (або може дати письмову згоду робити це людині з обмеженою дієздатністю). 

Людина, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно несе відповідальність за порушення нею договору, укладеного за згодою піклувальника, та за шкоду, яку завдала.

Як раніше писала «Судово-юридична газета», Деснянський районний суд міста Києва відмовив у задоволенні заяви чоловіка про визнання його дружини недієздатною та призначення його опікуном. Суд наголосив, що для визнання особи недієздатною недостатньо встановити наявність психічного розладу. Вирішальним є підтвердження того, що внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу людина не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. У цій справі судово-психіатрична експертиза таких обставин не встановила.