Колишнє подружжя не змогло поділити триповерховий магазин: інвалідність одного зі співвласників стала вирішальною
При поділі спільного майна колишнього подружжя суд має враховувати не лише принцип рівності часток, а й обставини, що мають істотне значення. Львівський апеляційний суд підтвердив, що під час реального поділу комерційної нерухомості таким фактором може бути стан здоров’я одного зі співвласників. Саме з огляду на технічно можливий варіант поділу будівлі та фізичні можливості особи з інвалідністю суд визнав обґрунтованим передати їй приміщення першого поверху і підвалу, а іншому співвласнику — другий поверх і мансарду.
Обставини справи
Колишнє подружжя перебувало у шлюбі з 1995 до 2021 року. За час шлюбу вони збудували магазин площею 219,6 кв. м, право власності на який було зареєстроване за чоловіком, а також придбали вантажний автомобіль Fiat Ducato, який використовувався у підприємницькій діяльності. Після розірвання шлюбу між сторонами виник спір щодо поділу цього майна.
Дружина звернулася до суду з вимогою визнати магазин і автомобіль спільною сумісною власністю подружжя, поділити магазин, передавши їй підвал і перший поверх, а колишньому чоловікові — другий поверх і мансарду, а також стягнути компенсацію різниці вартості часток і половину вартості автомобіля, який вона погоджувалася залишити відповідачу.
У відповідь чоловік подав зустрічний позов, у якому просив здійснити поділ у зворотному порядку — залишити йому підвал і перший поверх, а колишній дружині передати другий поверх і мансарду. Свої вимоги він мотивував тим, що є особою з інвалідністю І групи, пересувається за допомогою ходунців, потребує постійної сторонньої допомоги і не може користуватися приміщеннями верхніх поверхів, оскільки будівля не обладнана ліфтом.
Що вирішив суд першої інстанції
Золочівський районний суд встановив, що і магазин, і автомобіль були набуті під час шлюбу, а тому є об’єктами спільної сумісної власності подружжя. Ця частина рішення сторонами не оскаржувалася.
Під час вирішення питання про реальний поділ магазину суд спирався на висновок судової будівельно-технічної експертизи. Експерт встановив, що технічно можливим є варіант поділу будівлі по поверхах: одному співвласнику можуть бути виділені підвал і перший поверх, іншому — другий поверх і мансарда. Водночас експертиза дійшла висновку, що поділ кожного поверху між співвласниками є технічно неможливим, оскільки новоутворені приміщення не відповідатимуть функціональному призначенню магазину. Запропонований варіант відповідає вимогам ДБН і не потребує переобладнання будівлі.
Врахувавши висновок експерта та стан здоров’я чоловіка, який не може самостійно користуватися сходами, суд передав йому підвал і перший поверх, а колишній дружині — другий поверх і мансарду.
Оскільки вартість виділених частин дещо відрізнялася, суд стягнув із дружини на користь чоловіка 15 823 грн компенсації різниці вартості часток. Крім того, чоловік мав виплатити колишній дружині 83 970 грн компенсації, що відповідає половині ринкової вартості автомобіля Fiat Ducato, який залишився у його власності.
Доводи апеляційної скарги
Оскаржуючи рішення, колишня дружина не заперечувала, що спірне майно є спільною сумісною власністю. Водночас вона просила змінити порядок поділу магазину.
На її думку, будівля використовується переважно для здавання приміщень в оренду, а не для особистої діяльності колишнього чоловіка. Вона також стверджувала, що через стан здоров’я він не може самостійно користуватися будь-якою частиною будівлі, тому, на її переконання, відсутні підстави передавати йому саме перший поверх. Апелянтка зазначала, що після покращення стану здоров’я планує використовувати магазин для власної діяльності.
Позиція апеляційного суду
Львівський апеляційний суд залишив ці доводи без задоволення.
Колегія суддів наголосила, що відповідно до статті 71 Сімейного кодексу України під час поділу спільного майна суд повинен враховувати не лише рівність часток, а й інші обставини, які мають істотне значення.
У справі 445/176/21 такою обставиною є стан здоров’я чоловіка. Медичні документи підтверджують, що він є особою з інвалідністю І групи підгрупи Б, потребує постійної сторонньої допомоги, пересувається за допомогою ходунців і не може користуватися сходами. За таких обставин передача йому другого поверху та мансарди не дозволила б самостійно здійснювати правомочності власника щодо володіння та користування цими приміщеннями.
Апеляційний суд також зазначив, що саме запропонований експертизою варіант поділу є технічно можливим, відповідає вимогам будівельних норм і не потребує переобладнання будівлі. Водночас експерт прямо вказав, що поділ приміщень таким чином, щоб кожен зі співвласників отримав частину кожного поверху, технічно неможливий.
Колегія суддів відхилила й доводи про те, що чоловік не зможе користуватися підвальними приміщеннями. Суд зауважив, що такі твердження фактично зводяться до заперечення можливості особи з інвалідністю користуватися належним їй майном, що суперечить змісту права власності, визначеному статтею 317 ЦК України. Крім того, підвальні приміщення, на відміну від другого та мансардного поверхів, мають технічне призначення і використовуються для розміщення та обслуговування інженерних мереж будівлі.
Висновок суду
Львівський апеляційний суд залишив апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Золочівського районного суду Львівської області — без змін.
Таким чином, суд погодився з тим, що магазин і автомобіль є спільною сумісною власністю колишнього подружжя, а реальний поділ магазину має здійснюватися відповідно до висновку судової експертизи із врахуванням стану здоров’я одного зі співвласників як обставини, що має істотне значення при вирішенні спору.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
