Колишній тракторист став на Лисянщині відомим виноградарем
Житель села Почапинці Григорій Остроушко понад двадцять років займається виноградарством. Відтоді і дотепер, за будь-якої можливості, біжить до свого «дітища». Колишній тракторист і комбайнер виноградники посадив, зізнається, з інтересу, щоб вирощувати ласощі для родини, а нині, коли з дружиною Раїсою Іванівною, на пенсії, це захоплення стало не просто віддушиною для душі, а додатковим джерелом доходу родини. Григорій Федорович, здебільшого, порається у винограднику, а дружина Раїса Іванівна відповідає за реалізацію вирощеного врожаю. І це не тільки виноград, а й мед, городні культури, які охоче купують жителі Почапинець, Лисянки, Моринець, Звенигородки. Бо якість та ціна їх приємно вражають.
«У винограднику завжди вдосталь роботи. З осені, наприклад, щоб підготувати лозу до наступного року, її слід правильно обрізати. Якщо схематично кущ винограду складається із трьох рукавів, то на кожному рекомендується мати одну, так звану, ланку, яка складається із короткого сучка заміщення обрізаного. Наприклад, на три бруньки і довгої лози, яка буде обрізана на десять чи дванадцять бруньок. Все решта, що родила у цьому сезоні, безжально видаляється для того, щоб не завантажувати кущ. На зиму кладемо лозу на землю і вкриваємо. Тепер, із потеплінням клімату, кажуть, потреби в цьому вже й немає. Але весняні приморозки можуть завдати рослинам суттєвої шкоди. Нинішнього сезону навіть довелося обкурювати плантацію. Цілу ніч чергував біля багаття, слідкував, що теплий дим обгорнув кожну рослину в холодну ніч.
Завдяки хорошому догляду ягідник віддячує високим урожаєм. У винограднику більше п’ятдесяти столових сортів винограду, в основному американської селекції. Кожен, за словами чоловіка, має свої особливості. Важливо, каже він, щоб вирощений урожай додавав натхнення, а не клопоту. Треба вибирати сорти, які щедро плодоносять, незалежно від погодних умов, не бояться весняних приморозків, добре приживаються в наших кліматичних умовах, відзначаються смачними плодами. І ще один орієнтир – кольорова гама, адже кожен садівник прагне виростити плоди різного забарвлення, щоб око восени радувала справжня виноградна палітра кольорів.
«Кажуть, що виноград – це сонячна ягода. Він любить сонце і тінь від виноградаря. І це правда. Він потребує до себе дуже багато уваги і покинути його, наприклад, на тиждень без догляду це дуже ризиковано. Це як біля малої дитини ходити», – розповів Григорій Остроушко.
Він поділився, що секрет гарного врожаю та налитих плодів – у любові до виноградарства: «Навіть з найгіршим настроєм я прийду на виноградник. Як попрацюю тут пів дня, я виходжу звідси зовсім іншою людиною. Це для мене має дуже серйозне значення. Я тут заспокоююся, я тут в мирі з самим з собою. Це навіть не йде в порівняння з рибальством, яке теж люблю, але на яке немає часу».
Існує у фахівців думка, що виноград – це «рослина місця». Один і той самий сорт посаджений у різних місцях поводить себе зовсім по-різному. Велике значення має, чи зумів виноградар підібрати ключик до даного сорту. Судячи із щедрих врожаїв, почапинська земля із зміною кліматичних умов, не гірше кримської, а то навіть краще підходить для вирощування «сонячної» лози, і Григорій Остроушко, вже володіє ключем до багатьох сортів винограду, який з часом може стати одним із символів Лисянщини.
Іван СМОЛІЙ
Україна повертає воду на поля: навіщо держава відроджує меліорацію