Колишній військовослужбовець тільки через шість років дізнався, що його зняли з черги на службове житло: що вирішив Верховний Суд

Колишній військовослужбовець дізнався, що його зняли з квартирного обліку, та вирішив оскаржити це рішення в суді. Житлова комісія ухвалила його ще у 2020 році, а позов чоловік подав лише у лютому 2026-го.

Верховний Суд пояснив, який строк звернення до суду застосовується в таких спорах, чому нижчі суди помилилися у його визначенні та за яких умов можна домогтися поновлення пропущеного строку.

Чому колишній військовий вирішив судитися через шість років

У справі №240/4488/26, яку Верховний Суд розглянув 8 жовтня 2026 року, чоловік вимагав скасувати рішення житлової комісії військової частини від 7 грудня 2020 року та відповідний наказ командира про зняття його з квартирного обліку. Також він просив поновити його на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Позивача звільнили з військової служби у 2005 році у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України. При цьому за ним зберегли право на позачергове отримання житла. За словами чоловіка, про зняття з квартирного обліку він дізнався наприкінці грудня 2025 року.

Тоді він знову подавав документи для підтвердження свого права на житло за рахунок житлового фонду Міністерства оборони України, але представники квартирно-експлуатаційного відділу повідомили, що його вже зняли з черги.

Після цього чоловік звернувся до адвоката. У січні 2026 року представник направив до військової частини адвокатський запит, щоб з’ясувати причини такого рішення. Уже 6 лютого 2026 року чоловік звернувся до адміністративного суду. Він пояснював, що раніше не знав про рішення житлової комісії, адже продовжував подавати документи, необхідні для підтвердження права на отримання житла.

Однак суд першої інстанції визнав ці пояснення недостатніми, відмовив у поновленні строку звернення та повернув позов. Апеляційний суд погодився з таким рішенням.

Позиція Верховного Суду

Переглядаючи справу, Верховний Суд виявив помилку в аргументації судів попередніх інстанцій. Вона стосувалася не причин пропуску строку, а того, скільки часу закон відводив чоловікові для звернення до суду. Апеляційний суд вважав, що позивач мав лише один місяць. Для обґрунтування своєї позиції він послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі №362/643/21, яка стосувалася спорів щодо житлових гарантій військовослужбовців.

Проте, як наголосив Верховний Суд, між цими справами є суттєва різниця. У справі, на яку послався апеляційний суд, позивач проходив військову службу. Натомість чоловік, який звернувся до суду у 2026 році, був звільнений ще у 2005-му. Спір щодо квартирного обліку виник уже після завершення його служби. Тому застосовувати до цієї ситуації висновок про місячний строк було неправильно.

Верховний Суд зазначив, що в такому випадку діє загальне правило частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Воно передбачає шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, який обчислюється від дня, коли людина дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо законом не встановлено іншого.

Однак правильне визначення строку ще не означало, що позов потрібно було прийняти до розгляду. Суд мав окремо з’ясувати, чи були поважними причини, через які чоловік звернувся так пізно.

Чоловік наполягав, що про рішення житлової комісії дізнався лише наприкінці 2025 року, а офіційно ознайомився з його підставами після отримання відповіді на адвокатський запит у січні 2026-го. Проте Верховний Суд погодився з тим, що сама дата отримання відповіді не доводить, коли саме позивач уперше дізнався про порушення своїх прав.

Суди звернули увагу на зміст адвокатського запиту. У ньому представник чоловіка вже запитував про підстави зняття з квартирного обліку. Тобто на момент звернення до військової частини йому було відомо про сам факт такого рішення.

Важливо: дата отримання офіційної відповіді та дата, коли людина дізналася про можливе порушення своїх прав, не обов’язково збігаються. Якщо людина вже знає про рішення, подальше з’ясування його підстав саме по собі не означає, що строк звернення до суду починається заново. Водночас пізніше отримання інформації може мати значення, якщо людина доведе, що раніше об’єктивно не могла дізнатися про порушення. Кожну таку ситуацію суд оцінює окремо.

За статтями 121 та 123 КАС України пропущений строк можна поновити, якщо суд визнає причини пропуску поважними. Але для цього недостатньо лише пояснити, чому позов подали пізніше. Потрібно підтвердити обставини, які справді перешкоджали своєчасному зверненню.

Які докази могли мати значення

Ще один аргумент позивача стосувався документів, які він, за власними словами, продовжував подавати після зняття з квартирного обліку. Йшлося, зокрема, про довідки про перебування на військовому обліку та витяги з послужного списку за 2023 і 2025 роки.

Чоловік вважав, що подання цих документів підтверджує: він не знав про рішення житлової комісії та продовжував діяти так, ніби перебував на квартирному обліку. Однак у матеріалах справи не було належних доказів того, що ці документи справді подавалися та приймалися житловою комісією. Тому суди не могли покласти такі твердження в основу рішення про поновлення строку.

Тобто, якщо людина регулярно оновлює документи, варто зберігати не лише їхні копії, а й підтвердження подання: відмітки про прийняття, вхідні номери, відповіді установ, поштові квитанції чи інші документи, які допоможуть відновити послідовність подій. Такі докази можуть підтвердити, що людина підтримувала зв’язок із відповідальною установою та за певних обставин могла не знати про ухвалене рішення. Водночас вони не гарантують поновлення строку – суд оцінюватиме всю сукупність обставин.

Верховний Суд також нагадав: сама по собі тривала бездіяльність не означає, що строк звернення до суду дотримано. Якщо людина мала можливість дізнатися про стан своїх прав, але не вживала жодних заходів, це може свідчити проти поновлення строку. Аналогічний підхід Верховний Суд викладав у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19.

Що вирішив Верховний Суд

Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу колишнього військовослужбовця. Він змінив мотивувальні частини рішень судів першої та апеляційної інстанцій, виправивши підхід до визначення строку звернення. Водночас в іншій частині рішення залишилися без змін, а позов чоловіка так і не передали на розгляд по суті.

Отже, Верховний Суд виправив помилку нижчих судів, але не знайшов підстав для поновлення пропущеного строку. Позивач не підтвердив належними доказами обставини, на які посилався, пояснюючи, чому не звернувся до суду раніше. Для колишніх військовослужбовців ця справа показує, наскільки важливо розрізняти два питання: який строк передбачений законом для оскарження рішення та чи є підстави поновити його, якщо цей строк пропущено.

Навіть помилка суду в обчисленні строку не звільняє позивача від необхідності довести поважність причин запізнення. Водночас постанову не слід сприймати як підтвердження законності зняття чоловіка з квартирного обліку.

Верховний Суд не вирішував, чи правомірно діяла житлова комісія у 2020 році. Предметом касаційного перегляду були процесуальні питання, пов’язані зі строком звернення до адміністративного суду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.