Комфорт для туристів 1930-х: як проєктували перший великий готель на березі Світязя (фото)

На фото: Проєкт туристичного притулку. Рисунок Станіслава Словіковського

У 1939 році на березі Світязя розпочалося будівництво, яке мало стати новим словом у розвитку туристичної Волині – зведення сучасного туристичного притулку. Цей амбітний проєкт, ініційований Луцьким відділенням Польського краєзнавчого товариства, так і не був завершений через початок Другої світової війни.

Про відомого архітектора Станіслава Словіковського та його проєкт розповідає «Волинський монітор».

Архітектор Станіслав Словіковський

Станіслав Словіковський народився 26 січня 1903 р. у Варшаві. У 1920 р. пішов добровольцем до Війська Польського. Диплом інженера-архітектора здобув у 1933 р.

Кар'єра: Працював у різних містах Польщі (Варшава, Вільнюс, Пінськ, Торунь, Катовіце, Чортків). З осені 1935 р. працював інженером-архітектором в управлінні Волинського воєводства.

Архітектурні проєкти на Волині: Серед його робіт – пам'ятник у Володимирі, будинок староства у Здолбунові, костел у Пулемці, школа в Рокитному, дельтапланерна школа біля Кременця, електростанція у Володимирі, майстерні в Луцьку, млин у Радивилові.

Останній проєкт: Останньою роботою архітектора став проєкт туристичного притулку на озері Світязь, будівництво якого розпочали навесні 1939 р. і зупинили через початок Другої світової війни.

Загибель: У вересні 1939 р. був мобілізований, згодом арештований і ув'язнений у таборі в Осташкові. У квітні–травні 1940 р. розстріляний у Калініні як жертва Катинського злочину. Похований у с. Мєдноє.

Проєкт туристичного притулку на Світязі

У №4 «Землі Волинської» за 1939 р. опубліковано статтю «Проєкт туристичного притулку на Світязі», передрук якої поданий нижче.

Проєкт туристичного притулку на Світязі (текст із «Землі Волинської»)

«Здана в експлуатацію минулого року туристична станція на східному березі Світязя, найбільшого з групи любомльських озер, обладнана двома кемпінговими будиночками на 25 осіб, стала відправним пунктом для майбутніх планів Волинського округу та Луцького відділення Польського краєзнавчого товариства (ПКТ). У результаті ще цього року заплановано початок будівництва капітальної будівлі туристичного притулку на земельній ділянці, переданій ПКТ віцепрезидентом управління Луцького відділення Вітольдом Мацеєвським. Будівництво фінансуватиме управління Волинського округу ПКТ.

Притулок матиме неабияку туристичну цінність, адже він буде розташований поблизу спортивного осередку, який дозволяє влітку займатися вітрильним спортом, веслуванням та плаванням, а взимку – вітрильним спортом на буєрах (вітрильні човни на ковзанах, – ред.). З огляду на роль, яку він виконуватиме, притулок розрахований на довготривале перебування туристів; те, що він не матиме лише тимчасовий, ночувальний характер, знайшло відображення не тільки у плануванні, але й в архітектурі будівлі.

Доїхати до спроєктованого притулку можна ґрунтовою дорогою завдовжки приблизно 2 км від розташованого неподалік Шацька, міста, яке розкинулося біля шосе Любомль–Влодава. Ділянка, призначена для притулку, вкрита молодим сосновим лісом, займає площу 4000 м² і межує на півночі з під’їзною дорогою, на заході – з озерним пляжем, на сході та на півдні – із забудованими територіями.

Будівля розташована фронтоном паралельно дорозі (зберігаючи зелений бар’єр завширшки 5 м), на лінії майбутньої забудови, тобто будинків, які будуть зведені на сусідніх ділянках вздовж дороги та звернені до озера, забезпечуючи за такого розміщення якнайкращі умови освітлення (орієнтування на так звану 11-ту годину).

Таким чином будівля розділяє земельну ділянку на дві частини, з яких більша, задня, буде призначена під господарський двір із господарською спорудою (житло сторожа, гараж, дровітня і туалет) та під майбутні спортивні майданчики для таких видів, як волейбол, баскетбол, теніс.

Будівля спроєктована як частково двоповерхова споруда, зведена з місцевого матеріалу, деревини, на бетонному фундаменті (пісок і вода на місці), назовні горизонтально облицьована обшивкою внапуск, усередині оштукатурена за винятком їдальні, інтер’єр якої винятково буде виконано суто столяркою з немаскованими балками. Дахи пласкі, покриті бітумом.

Через тамбур, який ізолюватиме від холоду, ми йдемо головним входом від озера до невеликого холу, звідки прямо перед собою маємо доступ до канцелярії, де можна буде залагодити формальності при поселенні та отримати необхідну інформацію. Праворуч ми потрапляємо до спальних приміщень, розташованих уздовж коридору на першому та на другому поверхах. На другий поверх можна дістатися розміщеними ліворуч відкритими сходами, спроєктованими над їдальнею. У холі є закритий туалет, до якого можна потрапити, зателефонувавши, та фотолабораторія для проявлення плівок, розташована під сходами, що ведуть на другий поверх. Вікна спалень виходять на південний схід. Сонце будить туриста, зігріває кімнати в час підйому і є його першою радістю.

Притулок спроєктований на 30 осіб із можливістю дублювання ліжок (двоярусні ліжка) під час великої завантаженості зі збереженням того самого вільного простору.

Одномісні кімнати – 4, спальних місць – 4, з двоярусними ліжками – (кількості не подано, – ред.).
Двомісні кімнати – 1, спальних місць – 2, з двоярусними ліжками – 4.
Тримісні кімнати – 1, спальних місць – 3, з двоярусними ліжками – 6.
Чотиримісні кімнати – 4, спальних місць – 16, з двоярусними ліжками – 32.
П’ятимісні кімнати – 1, спальних місць – 5, з двоярусними ліжками – 10.
Загальна кількість кімнат – 11, спальних місць – 30, з двоярусними ліжками – 52.

Три кімнати на другому поверсі розташовані на західній стороні – спеціально для тих, хто любить постійно насолоджуватися видом озера. Коридор спальної секції закінчується чоловічими та жіночими кімнатами для вмивання, а також аналогічними туалетами.

Із тераси, яка прилягає до спальної частини, можна милуватися безкрайнім видом озера, острівцем посередині водойми, озерною атмосферою, а також сходами та заходами сонця. Критий коридор, освітлений довгою смугою вікон, дає такі ж можливості в негоду.

Їдальня з відкритою літньою терасою теж пропонує безкрайній краєвид завдяки великій площі вікон. Вона розташована в безпосередньому контакті з кухонними меблями, які захищають від проникання кухонних запахів і спроєктовані так, щоб з’єднуватися і з терасою, і з їдальнею, що усуває необхідність проносити їжу на терасу через залу їдальні. Засклена стіна їдальні з боку канцелярії матиме віконце для продажу газет, туристичних видань тощо. Їдальня з’єднана з господарською частиною, розташованою на півночі, яка складається з кухні, комори, приміщення для зберігання посуду та білизни, а ще підвалу.

Поруч розташовані кімната адміністраторки кухні та кімната для персоналу, ізольовані від кімнат для гостей. Вони виходять на південний схід.

Господарська частина має окремий службовий вхід.

Для тих, хто любить досліджувати місцевість із картою в руках, доступ до оглядової вежі здійснюється зі сходів, яка, освітлена вночі, буде орієнтиром для яхтсменів.

Опалення забезпечується грубками.

Спеціально викопана свердловина з насосом забезпечуватиме будівлю водою для кухні, умивальних кімнат та туалетів. Каналізаційна система буде оснащена спеціальним резервуаром для збору, зберігання та утилізації відходів.

Кубатура будівлі становить 1733 м³.

Вартість, без урахування систем каналізації, водопостачання та електричного освітлення, становитиме приблизно 30 000 злотих.

Проєкт будинку розробив інженер-архітектор Станіслав Словіковський».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Источник: Конкурент