Компенсація замість спадщини: що робити, якщо родичі не поділили знищений будинок
Зруйнований війною будинок може стати предметом спору навіть після того, як від нього залишилися лише уламки. Особливо коли власник житла помер, один із родичів зазначений у заповіті, а інший роками жив у цьому будинку, утримував його і вважає, що також має право на частину майна.
У такій ситуації виникає одразу кілька запитань: чи має перевагу спадкоємець за заповітом, чи може багаторічне проживання дати право на частину будинку, що змінюється, якщо людина має право на обов’язкову частку, і головне – хто матиме право на компенсацію за знищене житло.
Відповідь лежить на стику двох блоків законодавства – правил спадкування та спеціальних норм про компенсацію за знищене внаслідок війни майно.
Про це далі в матеріалі «Судово-юридичної газети».
Сам факт проживання у будинку не робить людину його власником
Людина могла прожити у батьківському будинку двадцять або тридцять років, оплачувати комунальні послуги, робити ремонт, доглядати за подвір’ям і фактично вести там усе господарство. Але з юридичної точки зору цього недостатньо, щоб автоматично стати власником нерухомості.
Це випливає, зокрема, з правил спадкового права. Стаття 1216 Цивільного кодексу України визначає спадкування як перехід прав та обов’язків від померлої особи до спадкоємців, а стаття 1218 ЦК України встановлює, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися через його смерть.
Тобто після смерті власника треба встановити не те, хто фактично користувався будинком, а хто має право успадкувати майно. Саме це надалі визначатиме і права на компенсацію.
Значення заповіту
Згідно ст. 1233 ЦК України заповіт є особистим розпорядженням фізичної особи на випадок своєї смерті. А відповідно до статті 1235 ЦК України заповідач може призначити спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб незалежно від наявності родинних відносин між ними. Тому якщо власник будинку заповів його дочці, саме вона за загальним правилом буде спадкоємцем за заповітом.
Те, що її брат роками жив із батьком у цьому будинку, саме по собі не робить його співвласником і не дає йому автоматичного права на половину майна. Але заповіт не скасовує право на обов’язкову частку у спадщині.
Хто може отримати частину спадщини попри заповіт
Це питання врегульоване статтею 1241 ЦК України. Нею передбачено право на обов’язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту для визначених законом осіб. Зокрема, йдеться про малолітніх, неповнолітніх або повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця, непрацездатну вдову або вдівця та непрацездатних батьків. Розмір такої частки становить половину тієї частки, яка належала б відповідному спадкоємцю у разі спадкування за законом.
Тому, якщо батько заповів будинок дочці, а його син усе життя проживав разом із ним, але є повнолітнім працездатним чоловіком, то у такому випадку саме проживання сина не створює для нього права на частину будинку. Але якщо, наприклад, син є повнолітньою непрацездатною дитиною спадкодавця, то він може мати право на обов’язкову частку, незважаючи на заповіт.
Отже, для визначення майбутнього отримувача компенсації недостатньо просто знайти заповіт. Необхідно перевірити статус усіх потенційних спадкоємців.
Важливо також зазначити, що право на компенсацію за знищене війною житло фактично слідує за правом на спадщину. Це прямо підтверджують і частина 4 статті 1230 ЦК України, і стаття 12 Закону №2923-IX. Тому у спорах про знищений будинок головним питанням є не те, хто в ньому прожив найбільше років, а те, хто юридично успадкував права померлого власника і в якій частці. Саме це врешті визначатиме і те, хто зможе претендувати на компенсацію.
Право на компенсацію
Для пошкодженого майна, яке можна відновити, діє Порядок №381, затверджений постановою КМУ від 21 квітня 2023 року. Для знищеного житла діє Порядок №600 від 30 травня 2023 року. Він регулює, зокрема, питання компенсації за знищені житлові будинки.
Право на компенсацію за пошкоджене житло мають не лише власники житла, а й їхні спадкоємці. Якщо власник квартири чи будинку помер, не встигнувши оформити компенсацію за програмою «єВідновлення», спадкоємець може подати заяву самостійно.
Щоб отримати компенсацію, спадкоємець має успадкувати житло та зареєструвати право власності, а також подати заяву через «Дію» або у паперовій формі через ЦНАП, орган соцзахисту чи нотаріуса.
Важливо: дата реєстрації права власності спадкоємцем не впливає на право на компенсацію, якщо житло вже перебувало у власності спадкодавця на момент пошкодження.
Також законодавство не вимагає, «прописки» у знищеному житлі, фактичного проживання у квартирі чи будинку.
Якщо житло успадкувала дитина або особа, визнана недієздатною чи обмежено дієздатною, заяву подає законний представник. У такому випадку звернення подається лише у паперовій формі.
Для проведення обстеження житла та складання акта необхідна присутність власника або його представника.
Якщо будинок зруйнували ще до оформлення спадщини
Для прифронтових територій це далеко не теоретична ситуація. Людина померла, спадкоємці ще не встигли завершити оформлення документів, а будинок тим часом зруйнував російський обстріл. Проте це не означає, що спадкоємці втратили і будинок, і можливість претендувати на компенсацію. Знищення нерухомості не скасовує сам факт відкриття спадщини.
Спадкоємцям потрібно оформити свої права на спадщину у встановленому законом порядку. І вже після визначення спадкоємців та їхніх часток можна переходити до питання компенсації за знищене житло. Тобто фізично будинку вже може не існувати, але юридичне питання про те, кому він належав і хто успадкував права на нього, нікуди не зникає.
Саме тому спадкоємцям не варто відкладати оформлення спадщини через те, що будинок уже зруйнований.
Хто зрештою отримає житловий сертифікат
Якщо після оформлення спадщини весь будинок переходить до одного спадкоємця за заповітом і він має належним чином підтверджене право на майно, саме ця особа матиме підстави звертатися за компенсацією як правонаступник власника.
Інша ситуація – якщо за результатами спадкування право на будинок отримують кілька людей. Тоді виникає співвласність, і питання компенсації вже потрібно вирішувати з урахуванням прав та часток кожного. Тому відповідь на запитання про те, хто отримає сертифікат, не завжди можна дати, просто відкривши заповіт.
Спочатку потрібно встановити, хто і яку частку майна успадкував. І лише після цього визначати, хто має право реалізувати компенсацію.
Що робити спадкоємцям, якщо будинок знищено
Якщо власник будинку помер, а нерухомість знищена через бойові дії, діяти краще послідовно.
Перше – перевірити заповіт. Потрібно з’ясувати, кому саме заповідано будинок або все майно спадкодавця.
Друге – визначити всіх потенційних спадкоємців. Особливо важливо перевірити, чи є особи, які можуть мати право на обов’язкову частку.
Третє – з’ясувати, хто прийняв спадщину. Тут може мати значення як звернення до нотаріуса, так і постійне проживання зі спадкодавцем на момент його смерті.
Четверте – оформити спадкові права. Саме на цьому етапі має бути визначено, кому належить майно і в яких частках.
П’яте – перевірити відомості про знищений будинок і подати заяву на компенсацію.
І вже тоді можна визначати конкретний механізм отримання компенсації за знищене житло.
Найважливіше, що потрібно розуміти родинам, які втратили житло через війну: держава компенсує не те, що людина просто жила у знищеному будинку, а право на майно, яке підтверджене у встановленому законом порядку. Тому будинок може бути повністю знищений фізично, але спочатку все одно доведеться відповісти на юридичне питання: кому він належав і хто має право успадкувати його майнові права.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
