«Комп’ютерна» відпустка: хто з працівників може отримати до 4 додаткових днів

Працівники, які значну частину робочого дня працюють за комп’ютером, у певних випадках можуть мати право на щорічну додаткову відпустку. Йдеться про так звану «комп’ютерну відпустку» — у законодавстві вона визначається як щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці.

Таке право передбачене статтею 8 Закону України «Про відпустки». Конкретні професії та посади, робота на яких дає право на таку відпустку, визначені постановою Кабінету Міністрів №1290.

До переліку, зокрема, входять працівники, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах. Тому право на додаткові дні може виникати не лише у фахівців ІТ-сфери, а й у бухгалтерів, кадровиків, менеджерів, економістів та інших офісних працівників — якщо вони фактично виконують роботу за комп’ютером у необхідному обсязі.

Самої назви посади недостатньо. Важливо, скільки часу працівник фактично зайнятий роботою, яка дає право на додаткову відпустку.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону «Про відпустки», до стажу, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, зараховується час фактичної роботи в таких умовах, якщо працівник зайнятий у них не менше половини встановленої для нього тривалості робочого дня. Аналогічне правило передбачене порядком застосування Списку №1290.

Таким чином, за стандартного восьмигодинного робочого дня йдеться щонайменше про чотири години відповідної роботи протягом дня.

Важливо, що працівнику автоматично не належать саме чотири календарні дні. Стаття 8 Закону «Про відпустки» передбачає для цієї категорії відпустку тривалістю до 35 календарних днів, але конкретна тривалість залежить від відповідної позиції у Списку та часу зайнятості працівника в таких умовах. Для працівників, які працюють з електронно-обчислювальними машинами, Список №1290 встановлює граничну тривалість до чотирьох календарних днів.

Тобто чотири дні — це максимум для відповідної категорії, а не автоматична гарантія для кожного працівника, який користується комп’ютером.

Колективний або трудовий договір не створює саме право на цю відпустку — воно передбачене законодавством. Водночас у документах підприємства доцільно визначити посади працівників, які мають право на додаткову відпустку, а також порядок обліку часу роботи в умовах, що дають таке право. Закон прямо передбачає, що конкретна тривалість відпустки визначається колективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в таких умовах.