Конфіскат під цифровим контролем: повернути виконавче провадження з архіву і не дати боржнику сховати активи тепер можна в один клік
Українське законодавство у сфері примусового виконання рішень та митного регулювання проходить через етап змін. Прийняття Закону № 4833-IX стало новою точкою відліку для цифровізації етапів виконавчого провадження. Продовженням цієї реформи став Наказ Міністерства юстиції та Міністерства фінансів від 30 червня 2026 року № 1739/5/34. Документ адаптує Порядок взаємодії органів державної виконавчої служби та митниць до нових вимог, запроваджуючи і нову термінологію і нові умови автоматизації АСВП.
Термінологічні зміни
Однією зі змін, запроваджених наказом, стало уточнення порядку взаємодії між органами державної виконавчої служби та митними органами. У документі слова «відкриття виконавчого провадження» замінено на «відкриття/поновлення виконавчого провадження». Така зміна узгоджується з новою статтею 37-1 Закону України «Про виконавче провадження», яка врегульовує порядок поновлення виконавчих проваджень після їх повернення стягувачу.
На практиці це має усунути ситуації, коли арештоване або вилучене майно фактично залишалося без належного процесуального супроводу через формальне завершення виконавчого провадження. Відтепер майно перебуватиме під контролем державного виконавця незалежно від того, чи йдеться про відкриття нового провадження, чи про поновлення вже існуючого.
Водночас зміни є частиною ширшої цифрової реформи системи примусового виконання рішень, передбаченої Законом №4833-IX. АСВП визначається як інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує збирання, облік та надання відомостей про всі виконавчі дії.
АСВП тепер забезпечує не лише виготовлення документів, а й автоматизовану взаємодію з банками, митницями та реєстрами. Єдиний реєстр боржників працює в режимі реального часу, запобігаючи відчуженню майна боржниками ще до моменту його фізичного опису.
Сторони провадження отримують доступ до документів в електронній формі, що підвищує швидкість обміну інформацією.
Від кордону до бюджету: розпорядження конфіскованим майном
Порядок взаємодії між митними органами та органами державної виконавчої служби встановлює алгоритм розпорядження конфіскованим майном — від моменту його вилучення до реалізації та зарахування коштів до державного бюджету.
На початковому етапі відповідальність покладається на митні органи. Саме вони забезпечують облік майна, його зберігання та здійснюють попередню оцінку до моменту передачі державному виконавцю. Після відкриття або поновлення виконавчого провадження державний виконавець зобов'язаний не пізніше п'яти робочих днів провести опис і накладення арешту на майно.
Окремий етап стосується визначення його вартості. Митниця формує довідку про вартість товару з урахуванням усіх належних податків і зборів. На підставі цього документа та офіційного курсу Національного банку України суб'єкт оціночної діяльності визначає ринкову вартість майна, яка використовується як стартова ціна для подальшої реалізації.
Продаж конфіскованого майна здійснюється виключно через електронні аукціони, які проводить уповноважене підприємство, зокрема через систему електронних торгів арештованим майном (СЕТАМ). Такий механізм покликаний забезпечити відкритість процедур, конкурентний продаж активів та максимальне наповнення державного бюджету за рахунок реалізації конфіскованого майна.
Специфічні категорії майна
Окремий блок Порядку взаємодії присвячений спеціальним категоріям конфіскованого майна, для яких законодавець передбачив особливі процедури розпорядження. Такі винятки мають на меті запобігти втраті вартості активів або неефективному витрачанню бюджетних коштів.
Насамперед це стосується швидкопсувного майна. До моменту його опису та арешту державним виконавцем митні органи можуть самостійно приймати рішення щодо розпорядження такими товарами. Це дозволяє уникнути їх псування та мінімізувати фінансові втрати для держави, якщо зволікання з реалізацією зробить майно непридатним або значно знизить його ринкову вартість.
Окремий механізм передбачений і для майна, реалізація якого є економічно недоцільною. Якщо комісія встановлює, що витрати на проведення оцінки, зберігання та електронних торгів перевищуватимуть можливий дохід від продажу, вона може ухвалити рішення про відмову від реалізації такого майна.
У такому випадку законодавство передбачає альтернативні способи розпорядження активами. Залежно від їх характеристик майно може бути безоплатно передане визначеним законом отримувачам або підлягати знищенню (утилізації) у встановленому порядку. Такий підхід покликаний забезпечити економічно обґрунтоване управління конфіскованими активами та запобігти необґрунтованим витратам державного бюджету.
Однією з технічних, але важливих змін до Порядку стало оновлення пункту 15. Формулювання «яким відкрито виконавче провадження» замінено словами «на виконанні у якого перебуває». Така редакція уточнює, що митний орган зобов'язаний надавати інформацію про розпорядження швидкопсувним майном саме тому державному виконавцю, який фактично здійснює виконавче провадження на відповідний момент, незалежно від того, чи саме він відкривав його.
Зміна має практичне значення у випадках передачі матеріалів між державними виконавцями або поновлення виконавчого провадження після його повернення стягувачу. Це дозволяє уникнути правової невизначеності та забезпечує безперервний контроль за рухом конфіскованого майна.
Наказ визначає, що ці зміни набирають чинності одночасно із Законом № 4833-IX. Суть рішення, закладена в Наказі, проста: держава має працювати як єдиний цифровий механізм, де кожна одиниця конфіскованого майна — від автомобіля до партії товарів — обліковується, оцінюється та реалізується у найкоротші терміни з максимальною вигодою для Державного бюджету України.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
