Конституційний Суд перевіряє, чи відповідає Конституції пеня за порушення валютних строків розрахунків

16-09-2026 18:21
news-image
КСУ розглядає конституційну скаргу компанії щодо відповідності Конституції норм Закону «Про валюту і валютні операції», які передбачають нарахування пені за порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами.
фото: КСУ
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Конституційний Суд повідомляє, що Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю.

Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Сергій Різник зазначив, що автор клопотання просить перевірити на  відповідність Конституції України частини третю, п’яту статті 13 Закону України „Про валюту і валютні операції“ від 21 червня 2018 року № 2473–VIII (далі – Закон).

Частинами третьою, п’ятою статті 13 Закону визначено:

„3. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати)“;

„5. Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару)“.

Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.

Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (далі – Управління) провело документальну позапланову виїзну перевірку щодо дотримання Товариством вимог валютного законодавства України під час виконання умов зовнішньоекономічного контракту. За результатами перевірки склали акт, яким установили порушення Товариством вимог частини третьої статті 13 Закону. На підставі цього акта Управління сформувало податкове повідомлення-рішення, згідно з яким до Товариства застосували штрафні санкції у вигляді пені.

Товариство оскаржило зазначене податкове повідомлення-рішення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 12 листопада 2025 року, залишеним без зміни постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року, відмовив Товариству в задоволенні позову.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалою від 20 травня 2026 року відмовила Товариству у відкритті касаційного провадження на підставі того, що доводи, які були наведені ним у касаційній скарзі, не є достатніми для відкриття касаційного провадження.

Товариство вважає, що частини третя, п’ята статті 13 Закону не відповідають вимозі юридичної визначеності (стаття 8 Конституції України), „встановлюють фіксовану безальтернативну санкцію каральної природи без індивідуалізації та без вимоги доведення державою вини (частина друга статті 61, стаття 62)“, „непропорційно втручаються у право власності (стаття 41 Конституції України)“, „необґрунтовано обмежують свободу підприємницької діяльності (стаття 42 Конституції України)“, „діють нерівно та непропорційно в умовах воєнного стану, оскільки держава зупинила перебіг податкових та інших підконтрольних строків (підпункт 69.9 ПК України), але залишила валютну пеню нараховуватися (стаття 8, частина друга статті 24, стаття 64 Конституції України)“, „застосовуються на підставі норми, ключовий елемент якої (граничний строк розрахунків) визначено підзаконним актом, а не законом“.

Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання. У пленарному засіданні взяла участь уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Олександр Рисін.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Источник: СЮГ