Костянтинівський напрямок є найважчим, – радіотелефоніст із волинської бригади

Андрій на псевдо Будьоний, родом із Володимира. Свій позивний – похідний від прізвища, отримав ще під час строкової служби.

Нині Андрію 28 років. У 2018–2019 роках він проходив строкову службу в лавах Національної гвардії України. А 4 січня 2022 року, за півтора місяця до початку повномасштабного вторгнення, підписав контракт із Збройними силами України.

Про воїна розповідають у 100-ій окремій механізованій бригаді Сухопутних військ ЗСУ.

Спочатку Андрій служив водієм. Нині – старший радіотелефоніст взводу зв’язку 3 механізованого батальйону.

«Обслуговування телефонів, прошивка радіостанцій, робота, яка пов’язана з мікротиками, обладнанням, яке використовується як засоби зв’язку», – розповідає про свою роботу військовослужбовець.

У складі підрозділу Андрій брав участь у боях на Лиманському, Покровському, Торецькому та Костянтинівському напрямках.

«Костянтинівський відтинок фронту є найважчим. Якщо у 2023 році ми могли підійти за кілометр до ворога, залишити машину і йти налаштовувати антени, то зараз кілзона суттєво збільшилася, і для того, аби дійти на позицію і провести всі необхідні роботи, треба витратити цілий день», – розповідає Будьоний.

Читати ще: Пройшов гарячі точки, а тепер опановує кінологію: історія прикордонника з Волинського загону

Попри складність роботи та постійні ризики, Андрій продовжує виконувати своє завдання – забезпечувати зв’язок, від якого на фронті залежить координація та взаємодія військових.

А вдома на нього чекають дружина Ірина та донька Соломія. Саме родина залишається тим місцем, куди подумки повертається військовий після кожного бойового завдання.